Нижній виносний елемент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Десцент)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не плутати з виносними елементами у кресленні.
Нижні виносні елементи — це ті частини літер, які лежать нижче базової лінії.

Нижній виносний елемент — у типографії: частина малої літери у шрифті, яка виступає нижче його базової лінії. Наприклад, нижнім виносним елементом літери у є її «хвіст» — тобто частина, яка лежить нижче точки, у якій перетинаються дві лінії, з яких вона складається.

У більшості шрифтів нижні виносні елементи лінії присутні в малих літерах. Приклади верхніх виносних елементів в англійській мові — g, j, q, p, y, іноді f. В українській мові верхні виносні елементи є у літер д, р, у, ф, ц, щ. У деяких шрифтах нижні виносні елементи використовуються також у цифрах (зазвичай 3, 4, 5, 7 і 9). Такі цифри називаються мінускульними. У деякі курсивних шрифтах, як-от Computer Modern[en], нижній виносний елемент має також цифра 4; такі шрифти не вважаються мінускульними. У деяких шрифтах нижні виносні елементи мають також «хвостики» деяких великих літер, як-от J та Q[1].

Частини малих літер у шрифті, які виступають над його середньою лінією[en], називаються верхніми виносними елементами.

Щоб вмістити більше тексту на сторінці, нижні виносні елементи часто зменшують у шрифтах, призначених для дрібного друку, як-от газети, довідники або кишенькові видання Біблії тощо.

20 травня 1802 року Філіп Рашер (Philip Rusher) з Банбері запатентував новий тип гарнітури, Rusher's Patent Types[en], з вилученими нижніми й укороченими верхніми виносними елементами[2][3][4][5]. Шрифт не мав успіху[6][7]. Певною популярністю користувалися акцидентні шрифти Hobo[en] та шрифт для заголовків Permanent Headline[en], у яких нижні виносні елементи теж було видалено[8].

Деякі ранні комп'ютерні дисплеї (наприклад, Compukit UK101[en]) та принтери (наприклад, Commodore 4022[9]) обмежували вертикальний інтервал символів так, щоб місця для відображення нижніх виносних елементів не залишалося. Натомість символи з нижніми виносними елементами зміщувалися вгору так, щоб їхня нижня частина «лежала» на базовій лінії. Про сучасні системи, у яких немає такого обмеження, кажуть, що вони підтримують справжні нижні виносні елементи.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. McCLAM, By ERIN. Typeface Designers Mix Art, Engineering. The Oklahoman (амер.). Процитовано 21 квітня 2024.
  2. Weird And Wonderful Typography - Yet Still Illegible. Smashing Magazine (англ.). 21 березня 2012. Процитовано 21 квітня 2024.
  3. English Patents of Inventions, Specifications (англ.). H.M. Stationery Office. 1856.
  4. Goudy, Frederic William (1 січня 1977). Typologia: Studies in Type Design & Type Making, with Comments on the Invention of Typography, the First Types, Legibility, and Fine Printing (англ.). University of California Press. ISBN 978-0-520-03308-5.
  5. Johnson, Samuel (1804). Rusher's edition. Rasselas. ... Printed with patent types, in a manner never before attempted (англ.).
  6. Shutford.), William White (of (1852). A Complete Guide to the Mystery and Management of Bees; (англ.). Simpkin, Marshall, and Company; and Hamilton, Adams, and Company: Oxford; H. Slatter: Reading; Rusher and Johnson: Banbury; J. G. Rusher.
  7. John Cheney and His Descendants: Printers in Banbury Since 1767. Banbury. 1936. pp. 26–31.
  8. Karlgeorg Hoefer. luc.devroye.org. Процитовано 21 квітня 2024.
  9. Commodore 4022 Printer - Printer - Computing History. www.computinghistory.org.uk. Процитовано 21 квітня 2024.