Даміан (Марчук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
архієпископ Даміан (Марчук)
Волинський і Рівненський
з 2 квітня 1961
Єпископ Чернівецький і Буковинський
2 квітня 1961 — 15 жовтня 1964
Єпископ Львівський і Тернопільський
15 жовтня 1964 — 8 жовтня 1965
архієпископ Волинський і Рівненський
8 жовтня 1965 — 30 грудня 1986
 
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Дмитро Марчук
Народження: 15 листопада 1899(1899-11-15)
село Коростянин, Рівненський повіт, Волинська губернія, Російська Імперія, Україна
Смерть: 4 липня 1987(1987-07-04) (87 років)
Луцьк, Україна
Єп. хіротонія: 2 квітня 1961

Архієпископ Даміан (світське ім'я — Дмитро Георгійович Марчук; 15 (27) листопада 1899 село Коростянин, Рівненський повіт, Волинська губернія, Російська Імперія — 4 липня 1987, Луцьк) — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Волинський і Рівненський[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 15 листопада 1899 року в селі Коростятин Рівненського повіту Волинської губернії (нині село Малинівка Рівненській області) в родині псаломщика.

Закінчив Клеванське духовне училище. У 1919 році закінчив Волинську духовну семінарію.

З червня 1920 після смерті батька займав місце псаломщика в селі Коростянин.

Після закінчення радянсько-польської війни 1920 року залишився на території, що відійшла до Польщі.

6 жовтня 1921 єпископом Кременецьким Діонісієм (Валединським) висвячений на диякона (перебував у клірі ПАПЦ), а 9 жовтня — в ієрея до Свято-Михайлівської Замшанской церкви на Волині.

З 1921 по 1941 роки священнодіяв на парафіях Волинської єпархії.

З приєднанням Західної України до СРСР увійшов в клір РПЦ.

У вересні 1941 року направлений на прихід в Кам'янець-Подільській області з дорученням виконувати обов'язки благочинного Славутського округу.

З весни 1943 року перебував при соборі міста Острог на Волині.

З серпня 1943 року призначений настоятелем Свято-Миколаївської церкви міста Вінниці.

З січня 1944 року по січень 1945 року перебував на польській території.

У січні 1945 року повернувся на Батьківщину і призначений настоятелем парафії села Кніжковци Кам'янець-Подільської єпархії.

У червні 1946 року — настоятель церкви міста Заставна Чернівецької єпархії та благочинний округу.

2 квітня 1961 хіротонізований на єпископа Чернівецького і Буковинського. Хіротонію здійснювали: митрополит Київський і Галицький Іоанн (Соколов), архієпископ Вінницький і Брацлавський Симон (Івановський), єпископ Харківський і Богодухівський Нестор (Тугай), єпископ Дніпропетровський і Запорізький Іоасаф (Лелюхін).

З 15 жовтня 1964 року — єпископ Львівський і Тернопільський.

26 жовтня того ж року доручено тимчасове управління Чернівецької єпархії.

10 вересня 1965 возведений у сан архієпископа з правом носіння хреста на клобуку.

8 жовтня 1965 року призначений архієпископом Волинським і Рівненським.

Брав участь у літній сесії Священного Синоду 1972 року і в зимовій сесії 1977-1978 року.

30 грудня 1986 звільнений на спокій з призначенням архієрейської пенсії.

Помер 4 липня 1987 року в Луцьку. Відспівування здійснено 6 червня 1987 року в луцькому Троїцькому кафедральному соборі єпископом Волинським і Рівненським Варлаамом (Ільющенко). Похований поруч з Федосіївський цвинтарним храмом в Луцьку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ДАМИАН. www.pravenc.ru. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 29 травня 2020.