Дальній зв'язок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дальній зв'язок (англ. Long-distance calling, рос. Дальняя связь) — телефон-телеграфний зв'язок по кабельних і радіорелейних лініях між двома пунктами, що знаходяться на далекій (практично необмеженій) відстані один від одного. Термін «далекий зв'язок» виник в техніці передачі електричних сигналів по провідних лініях зв'язку[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]