Гришин Валентин Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Валентин Гришин
Особисті дані
Повне ім'я Валентин Степанович Гришин
Народження 5 листопада 1936(1936-11-05)
  Запоріжжя, УРСР
Смерть 2004(2004)
  Запоріжжя, Україна
Зріст 177 см
Вага 72 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1954—1956 СРСР «Металург» (З) 77 (21)
1957—1959 СРСР ЦСК МО 8 (2)
1959 СРСР СКВО (Од) 26 (4)
1960—1962 СРСР «Металург» (З) 105 (41)
1963—1965 СРСР «Зоря» (Л) 67 (18)
1965 СРСР «Шахтар» (КЛ) 23 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Валентин Степанович Гришин (нар. 5 листопада 1936, Запоріжжя, УРСРпом. травень 2004, Запоріжжя, Україна) — радянський футболіст, нападник. Згодом — тренер. Майстер спорту СРСР. Виступав за збірну Української РСР.

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Розпочав грати в футбол у 15-річному віці в збірній 8-о селища, де його тренером був Володимир Устименко, який тренував команду ДЕЗа. Виступав у чемпіонаті Запоріжжя[1].

У 1954 році розпочав грати за місцевий «Металург» у класі Б СРСР. Гришин став найкращим бомбардиром команди в сезоні 1956 року, забив 14 м'ячів і зіграв у всіх 34 поєдинках турніру[2]. Наступного року прийняв запрошення в московський ЦСК МО з Вищої ліги, провів у складі команди два роки, проте основним гравцем не став. У 1959 році виступав за інший армійський клуб — одеський СКВО. Разом з командою завоював бронзові нагороди Першої ліги.

У 1960 році Гришин повернувся в «Металург». Валентин став найкращим бомбардиром команди з 20 забитими м'ячами і допоміг запоріжцям виграти клас Б УРСР. У перехідних іграх зі сталінським «Шахтарем», «Металург» зазнав поразки й не вийшов до вищої ліги. Сезон 1962 року команда завершила другому місці в своїй зоні, однак у фінальному турнірі «Металург» посів шосте місце. У складі команди провів три сезони, був гравцем основи. Тричі поспіль входив до списку 33 кращих футболістів України (1960-1962)[1]. У 2010 році сайт Football.ua включив його в список 50 найкращих гравців «Металурга», де він посів сьоме місце[3]. Гришин займає п'яте місце в списку найкращих бомбардирів «Металурга» за всю історію.

У 1963 році став гравцем луганських «Трудових резервів», а через рік команда була перейменована в «Зорю». У 1965 році став переможцем турніру дублерів. За «Зорю» грав протягом трьох сезонів і зіграв за неї в Першій лізі понад 60 матчів. Завершив кар'єру гравця в 1965 році у віці 29 років у складі аутсайдера другої ліги СРСР, «Шахтаря» з Красного Луча.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Закінчив Луганський машинобудівний інститут[1].

Після закінчення кар'єри футболіста почав працював інженером-технологом на заводі електронного машинобудування в Луганську. У 1972 році став дитячим тренером у луганській «Зорі», а через чотири роки почав працювати в школі запорізького «Металурга». Входив до тренерського штабу основної команди «Металурга». У 1984 році привів своїх підопічних до перемоги на республіканських юнацьких іграх в Одесі, а в 1991 році до срібних медалей чемпіонату СРСР серед старших юнаків[4]. Серед його вихованців — Олександр Заваров, Станіслав Богуш, Раміс Мансуров, Василь Євсєєв, Роман Бондаренко, Олег Лутков, Максим Тищенко, Олексій Годін, Андрій Скоробогатько, Юрій Сак, Сергій Савран, Юрій Газюкін[1][5].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок
Матчі Голи Матчі Голи
1954 «Металург» (Запоріжжя) Перша ліга 14 1 1 0
1955 29 6 3 0
1956 34 14
1957 ЦСК МО Вища ліга 2 1
1958 6 1
1959 СКВО (Одеса) Перша ліга 26 4 2 1
1960 «Металург» (Запоріжжя) 34 20
1961 35 8
1962 36 13 3 2
1963 «Зоря» (Луганськ) 32 12
1964 32 6
1965 3 0
1965 «Шахтар» (Красний Луч) Друга ліга 23 7

Досягнення

[ред. | ред. код]
СКВО (Одеса)
«Металург» (Запоріжжя)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Звезды запорожского «Металлурга»: Валентин Степанович Гришин (рос.). pravda.in.ua. 28.05.2015. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 14 червня 2017.
  2. Состав команды «Металлург» Запорожье в сезоне 1956 (рос.). footballfacts.ru. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 14 червня 2017.
  3. Аркадий Копелиович, Владимир Мыленко (12.02.2010). 50 лучших. Металлург Запорожье (часть вторая) (рос.). Football.ua. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
  4. Школа (рос.). Официальный сайт ФК «Металлург» (Запорожья). Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
  5. Андрей Скоробогатько (рос.). Прессбол. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 14 червня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]