Горст Карганіко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горст Карганіко
нім. Horst Carganico
Народився 27 вересня 1917(1917-09-27)
Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 27 травня 1944(1944-05-27)[1] (26 років)
Шеврі-Коссіньї
Країна  Німецька імперія
Діяльність військовослужбовець
Учасник Друга світова війна
Військове звання Majord
Батько Віктор Карганіко
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Авіаційна планка винищувача
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота

Горст Карганіко (нім. Horst Carganico; 27 вересня 1917, Бреслау, Німецька імперія27 травня 1944, Шеврі-Коссіньї, Франція) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив льотну школу в Берліні-Йоганішталі і був призначений офіцером з технічного забезпечення 2-ї групи 33-ї винищувальної ескадри. З 8 березня 1940 року — ад'ютант командира 2-ї групи 77-ї винищувальної ескадри майора Гаррі фон Бюлова-Боткампа. Першу перемогу здобув 15 червня 1940 року, збивши британський торпедоносець «Б'юфорт». 30 листопада 1940 року здобув 5-у перемогу, збивши британський «Бленгайм». З лютого 1941 року — командир 1-ї ескадрильї 1-ї групи 77-ї винищувальної ескадри. В травні 1941 року ескадрилья перекинута на північ Норвегії і в червні включена у винищувальну групу «Кіркенес» (з вересня 1941 року — винищувальна група спеціального призначення). 29 червня 1941 року здійснив перший бойовий виліт на Східному фронті і протягом трьох тижнів боїв здобув 7 перемог. З вересня 1941 року його група прикривала наступ 20-ї гірської армії на Мурманськ та Полярний. 25 січня 1942 року ескадрилья Карганіко була перейменована на 1-у, а 16 березня 1942 року — на 6-у ескадрилью 5-ї винищувальної ескадри. З квітня 1942 року — командир 2-ї групи 5-ї винищувальної ескадри. 12 серпня 1942 року був підбитий у бою і здійснив вимушену посадку в районі Мотовської затоки, але зміг перейти лінію фронту. В листопаді 1943 року його група був перекинута в Псков. З 26 березня 1944 року — командир 1-ї групи 5-ї винищувальної ескадри, розквартированої у Франції. 27 травня 1944 року його літак був пошкоджений у бою. Карганіко спробував посадити машину, але зачепив за дроти лінії електропередачі, літак врізався в землю і вибухнув.

Всього за час бойових дій вчинив приблизно 600 бойових вильотів і збив 60 літаків.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б TracesOfWar