Голуб коста-риканський
| Голуб коста-риканський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Коста-риканський голуб (північно-західний Еквадор)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Patagioenas subvinacea (Lawrence, 1868) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Chloroenas subvinacea Lawrence, 1868 Columba subvinacea (Lawrence, 1868) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Го́луб коста-риканський[2] (Patagioenas subvinacea) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
.jpg)
Довжина птаха становить 27-33 см, вага 170 г. Забарвлення переважно каштанове з пурпуровим відтінком, спина має рудуватий відтінок, нижня частина тіла більш коричнева. Хвіст і махові пера темно-коричневі, на горлі і на животі невеликі білі плями. Райдужки червоні або жовті, навколо очей червоні кільця. Дзьоб чорний. Самиці мають більш тьмяне, коричневе забарвлення. У молодих птахів голова, шия і груди сірувато-коричневі, пера на голові і верхній частина тіла мають коричневі або рудуваті края, що формують лускоподібний візерунок.
Виділяють дев'ять підвидів:[3]
- P. s. subvinacea (Lawrence, 1868) — Коста-Рика і Панама;
- P. s. berlepschi (Hartert, E, 1898) — від південно-східної Панами до північно-західного Перу;
- P. s. ruberrima (Meyer de Schauensee, 1950) — північно-західна Колумбія;
- P. s. peninsularis (Chapman, 1915) — північно-східна Венесуела (півострів Парія[en]);
- P. s. zuliae (Cory, 1915) — північно-східна Колумбія і західна Венесуела;
- P. s. anolaimae (Chubb, C, 1917) — центральна Колумбія;
- P. s. purpureotincta (Ridgway, 1888) — південна і східна Венесуела, Гвіана і схід Бразильської Амазонії;
- P. s. ogilviegranti (Chubb, C, 1917) — південно-східна Колумбія, схід Еквадору і Перу, північ і схід Болівії, захід Бразильської Амазонії;
- P. s. recondita (Todd, 1937) — центральна Бразильська Амазонія (на південь від Амазонки).
Коста-риканські голуби мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані і Суринамі. Вони живуть в кронах вологих рівнинних, гірських, заболочених і хмарних тропічних лісів та на узліссях. Зустрічаються поодинці, парами або зграйками до 15 птахів, на висоті до 2000 м над рівнем моря, місцями на висоті до 3000 м над рівнем моря[4]. Ведуть деревний спосіб життя. Живляться плодами і ягодами, зокрема плодами фікусів і цекропії. Гніздо являє собою просту платформу з гілочок, розміщується на дереві. В кладці одне біле яйце.
- ↑ BirdLife International (2016). Patagioenas subvinacea: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 липня 2022.
- ↑ Krabbe, Niels; Flórez, Pablo; Suárez, Gustavo; Castaño, José; Arango, Juan David & Duque, Arley (2006) The birds of Páramo de Frontino, western Andes of Colombia. Ornitologıá Colombiana 4: 39–50 [English with Spanish abstract]. PDF fulltext [Архівовано 2008-08-20 у Wayback Machine.]
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
- Stiles, F. Gary & Skutch, Alexander Frank (1989): A guide to the birds of Costa Rica. Comistock, Ithaca. ISBN 0-8014-9600-4
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |