Гапонівщина
Гапо́нівщина (рос. Гапо́новщина) ― діяльність царської жандармерії зі створення підконтрольних робітничих організацій з метою позбавити рух революційного змісту, відвернути від політичної боротьби.[1][2]
Створення таких організацій, які дістали загальну назву «Збори російських фабрично-заводських робітників Петербурга», розпочали в 1903 році, з ініціативи священника Г. А. Гапона.[1][2]
Методи та мета[ред. | ред. код]
Метою цієї та подібних організацій була проповідь монархізму, православ'я, класового миру, ненависті до революціонерів.[2]
Гапонівські організації розповсюджували релігійно-чорносотенну літературу, створювали духовні хори, проводили бесіди й лекції на теми, схвалені владою.[1]
Чисельність[ред. | ред. код]
За підтримки й на кошти департаменту поліції та петербурзької охранки йому вдалося створити в місті 11 відділень з 9 тис. членів.[1]
В 1904 році робилися спроби відкрити такі самі організації в Москві, Києві, Полтаві та інших містах.[2]
Закінчення існування[ред. | ред. код]
На початку січня 1905 року в Петербурзі спалахнув загальний страйк. За завданням охранки Гапон спровокував 9 січня 1905 року мирну процесію з петицією до царя, яка закінчилася розстрілом робітників.[1]
Гапонівські організації закрили.[2]
Оцінки[ред. | ред. код]
Кишеньковий словник атеїста (1978) підсумовує статтю про гапонівщину так: «кривавий урок, даний трудящим показав марність уповання на церкву в захисті своїх прав».[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Гапонівщина // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 53.
- ↑ а б в г д Гапонівщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — С. 480.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гапонівщина // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 53.
- Гапонівщина // Українська радянська енциклопедія: у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — С. 480.
|