Гансгеорг Бетхер

Гансгеорг Бетхер
нім. Hansgeorg Bätcher
Народився	13 січня 1914(1914-01-13) Фінстервальде, Ельба-Ельстер, Бранденбург, Німеччина
Помер	23 квітня 2003(2003-04-23) (89 років) Ільцен, Люнебург, Нижня Саксонія, Німеччина
Країна	США
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Оберстлейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» Золотий німецький хрест Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Почесний Кубок Люфтваффе Кримський щит

Гансгеорг Бетхер (нім. Hansgeorg Bätcher; 13 січня 1914, Фінстервальде — 23 квітня 2003, Юльзен) — німецький льотчик-ас бомбардувальної авіації, оберстлейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Син інженера. В юності захоплювався кінним спортом і планеризмом. 1 квітня 1934 року вступив у 3-й автомобільний батальйон. 1 листопада 1935 року переведений в люфтваффе. Закінчив училище бомбардувальної авіації в Тутові. 1 березня 1936 року зарахований в авіагрупу «Гота».

В 1939 році спочатку був ад'ютантом генерала авіації Гельмута Фельмі, а потім — ад'ютантом 1-ї групи 154-ї бомбардувальної ескадри. Учасник Польської і Французької кампаній. 5 червня 1940 року його літак був збитий французькими винищувачами, Бетхер здійснив вимушену посадку і був взятий в полон. В червні 1940 року звільнений. В 1941 році складі 100-ї бомбардувальної групи брав участь у битві за Британію. З 15 липня 1941 року — командир 1-ї ескадрильї своєї групи, на чолі якої з липня 1941 року брав участь в Німецько-радянській війні. Учасник нальотів на Москву. Після переформування 100-ї групи 15 грудня 1941 року очолив 1-у ескадрилью 100-ї бомбардувальної ескадри. Учасник боїв у Криму, зокрема нальотів на кораблі радянського Чорноморського флоту. 6-7 лютого 1942 року потопив радянський танкер водотоннажністю 2000 тонн. Відзначився під час бойових дій в районі Севастополя та Новоросійська. В січні-липні 1942 року здійснив 206 бойових вильотів, в тому числі 122 до району Севастополя. З серпня 1942 року брав участь у боях на Дону та під Сталінградом (де здійснив 132 вильоти, в тому числі 43 транспортні). З кінця грудня 1942 року виконував обов'язки командира 1-ї групи 100-ї бомбардувальної ескадри. 30 липня 1943 року першим з льотчиків бомбардувальної авіації здійснив 500 бойових вильотів. З 21 жовтня 1943 року — командир 1-ї групи 4-ї бомбардувальної ескадри «Генерал Вефер». Взимку 1943/44 років керував авіанальотами групи на Керч та переправи через Сиваш. 24 березня 1944 року переведений в штаб 4-го повітряного флоту. З 6 грудня 1944 року — командир 3-ї групи 76-ї бомбардувальної ескадри. З 27 лютого 1945 року — командир 54-ї бомбардувальної (винищувальної) ескадри, на озброєнні якої були реактивні Ме.262. Всього за час бойових дій здійснив 658 бойових вильотів, з них 642 — на Східному фронті. 8 травня 1945 року взятий у полон американськими військами.

Після звільнення працював на різних підприємствах паперової промисловості. З 1954 року — комерційний директор Grünewalda Registrator Co. GmbH, з 1955 року — Hermann Herdegen GmbH. З 1970 року — голова Союзу берлінських виробників паперу, картону і пластмаси.

Звання

• Фанен-юнкер (1 квітня 1934)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (1935)
• Фенріх (1935)
• Оберфенріх (1935)
• Лейтенант (1 квітня 1936)
• Оберлейтенант (1 квітня 1939)
• Гауптман (1 березня 1942)
• Майор (1 листопада 1943)
• Оберстлейтенант (20 квітня 1945)

Нагороди

• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Комбінований Знак Пілот-Спостерігач (12 жовтня 1938)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (27 вересня 1939)
  • 1-го класу (15 липня 1940)
• Авіаційна планка бомбардувальника в золоті з підвіскою «600»
  • в бронзі (23 серпня 1941)
  • в сріблі (3 вересня 1941)
  • в золоті (8 листопада 1941)
• Почесний Кубок Люфтваффе (24 листопада 1941)
• Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» (Румунське королівство)
• Кримський щит (1942)
• Німецький хрест в золоті (2 липня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (27 липня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (21 грудня 1942)
  • дубове листя (№ 434; 24 березня 1944)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1997.
• URBANKE, AXEL & KAISER, JOCHEN, Die Ritterkreuzträger der Kampfflieger, Luftfahrtverlag-Start, 2011.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001