Гавриш Дмитро Васильович

Гавриш Дмитро Васильович
Народився	18 жовтня 1925(1925-10-18) Косів
Помер	25 липня 2004(2004-07-25) (78 років) Тернопіль, Україна
Країна	Польська Республіка  СРСР  Україна
Діяльність	різьбяр по дереву
Вчителі	Гуз Володимир Васильович і Гавриш Володимир Васильович
Членство	Спілка радянських художників України
Брати, сестри	Гавриш Володимир Васильович
У шлюбі з	Гавриш-Сікорська Оксана Петрівна

Дмитро Васильович Га́вриш (18 жовтня 1925, Косів — 25 липня 2004, Тернопіль) — український майстер художнього різьблення по дереву і педагог; член Спілки радянських художників України з 1960 року. Брат різьбярів Володимира та Івана Гавришів, чоловік різьбярки Оксани Гавриш-Сікорської, батько різьбяра Любомира Гавриша.

Біографія

Народився 18 жовтня 1925 року в місті Косові (нині Івано-Франківська область, Україна). Ремеслу навчався у Володимира Гуза та брата Володимира. Протягом 1945—1959 років працював різьбярем у косівській художній артілі «Гуцульщина»; у 1959—1973 роках — у Косівських художньо-виробничих майстернях; у 1973—1992 роках — майстром з художнього оброблення дерева на Тернопільському художньо-виробничому комбінаті.

Мешкав у Косові в будинку на вулиці Богдана Хмельницького, № 24 та у Тернополі в будинку на вулиці Чалдаєва, № 15, квартира № 94. Помер у Тернополі 25 липня 2004 року.

Творчість

Вигоровляв баклаги, шкатулки, топірці, рахви, тарілки, вази, обкладинки книг-альбомів. Вироби декорував традиційними гуцульськими геометричними мотивами у техніці «сухого різьблення» з інкрустацією бісером, деревом, металом, перламутром, спеціальними цвяшками. Серед робіт:

• чорнильні набори (1947, 1956);
• ваза до 100-річчя з дня народження Івана Франка (1956);
• декоративні меблі (1955);
• тематично-декоративна рама (1956);
• настільна лампа та люлька (обидві — 1957);
• пудрениці (1956, 1958, 1960);
• браслет (1960);
• вази до ювілеїв Тараса Шевчека (1961, 1964);
• жіночі прикраси (1963);
• книги-альбоми: «Тернопіль» (1980), «Радість» (1989);
• декоративний пласт «Молода» (1980);
• декоративні тарелі: «Без назви» (1951, 1952), «Хвала рукам, що пахнуть хлібом» (1983), «Тарас Шевченко» (1984), «Дивосвіт» (1990);
• скринька «Дерево життя» (1995).

Оздобив кілька об'єктів у Тернопільськфй області, кімнати урочистих подій, дитячі інтернати, іконостаси для церков.

Брав участь у республіканських виставках з 1949 року, зарубіжних — з 1956 року (Лілль — 1957, Всесвітня в Брюсселі — 1958, Відень — 1958, Нью-Йорк — 1959, Дамаск — 1962).

Роботи майстра зберігаються у Національномуй музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Музеїй етнографії та художнього промислу у Львові, Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського у Коломиї (12 робіт), а також у музеях Івано-Франківська, Тернополя, Запоріжжя, Дніпра, Москви, Санкт-Петербурга.

Література

• Гавриш Дмитро Васильович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 86.;
• Гавриш, Дмитрий Васильевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1972. — Том 2 (Бойченко—Геонджиан). С. 383. (рос.);
• Гавриш Дмитро Васильович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 50.;
• К. Каркадім. Гавриші // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 134. — ISBN 5-88500-071-9.;
• Дуда, І. Гавриш Дмитро Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 томах / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Том 1 : А — Й. — С. 319;
• Т. О. Удіна, І. М. Дуда. Гавриш Дмитро Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.