Гавайське королівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гавайське королівство
гав. Aupuni Mōʻī o Hawaiʻi
англ. Kingdom of Hawaii
1795 – 1893 Тимчасовий уряд Гаваїв
Прапор Герб
Прапор Герб
Гаваї: історичні кордони на карті
Гаваї: історичні кордони на карті
Королівство Гаваї
Столиця Вайкікі (1795—1796)
Гіло (1796—1803)
Гонолулу (1803—1812)
Кайлуа-Кона (1812—1820)
Лагайна (1820—1845)
Гонолулу (із 1845)
Мови гавайська, англійська
Форма правління абсолютна монархія
(до 1840)
конституційна монархія
(після 1840)
Король
 - 1795–1819 Камехамеха I (перший)
 - 1891 — 1893 Ліліуокалані (остання)
Кугіна Нуй
 - 1819—1832 Каагуману (перший)
 - 1863—1864 Кукуанаоа (останній)
Історія
 - Створення травень 1795
 - Об єднання 1810
 - Конституція 8 жовтня 1840
 - Британська окупація 25 лютого — 31 липня 1843
 - Повалення монархії 17 січня 1893
 - Ліквідовано 24 січня 1895
Населення
 - 1832 130 313 осіб
 - 1890 89 990 л.
Валюта гавайський долар,
долар США
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Гавайське королівство

Гава́йське королі́вство (гав. Aupuni Mōʻī o Hawaiʻi; англ. Kingdom of Hawaii) — монархічна держава корінних гавайців, що існувала в XIX столітті, в Океанії на Гавайських островах. Керувалася спадковими королями з місцевих династій Камегамега й Калакауа. Ліквідоване в результаті республіканського державного перевороту, за підтримки США.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

У XVIII столітті на Гавайських островах існували десятки протодержавних утворень. Їх очолювали гавайські племінні вожді, які постійно вели міжусобні війни. Один з вождів на ім'я Камехамеха I (1758—1819) зміг підкорити своїй владі усі острови за допомоги європейської зброї. 1795 року він проголосив Королівство Гаваї, об'єднавши острови: Гаваї, Оаху, Мауї, Молокаї та Ланаї. А в 1810 р. також Кауаї та Ніїхау і заснував його правлячу династію Камехамеха.

У 19 столітті Королівство стало об'єктом економічної і культурної експансії США. В гавайських портах постійно зимували американські китобійні судна та діяли дипломатично-торговельні представництва. Християнські місіонери, які займалися євангелізацією гавайців, дали остров'янам писемність та західну освіту. Хоча іноземці сприяли індустріалізації та модернізації Гаваїв, контакти з ними мали й негативні наслідки. Зокрема, від нових хвороб, занесених з-за океану, 300 тисячна популяція гавайців скоротилася до 70 тисяч. Розвиток економіки, разом із руйнацією традиційної пантеїстичної релігії і системи табу, призвели до екологічних проблем.

Через демографічну кризу Гаваї почали приймати іммігрантів з США, Китаю, Японії. 1840 року під тиском білої меншини король Камеамеа III (1825 — 1854) прийняв конституцію. За його правління половину місць в уряді держави займали вихідці з США та Британії. Під час Громадянської війни в США гавайський уряд підтримував північні штати. 1875 року американці уклали з королівством договір про вільну торгівлю, а 1887 року отримали дозвіл на будівництво військо-морської бази в Перл-Гарборі.

1887 року, в період правління короля Калакауа (1874 — 1891) білі підприємці та військові змусили прийняти монарха нову, так звану «Багнетову конституцію», яка дозволяла їм збільшити своє представництво в органах влади. 1891 року королева Ліліуокалані (1891–1893) намагалася скасувати її, але безуспішно. 17 січня 1893 року американська п'ята колона на Гаваях здійснила державний переворот за підтримки американського корабля «Бостон». 1894 року монархія була скинута, а уряд королеви переїхав до США. До 1898 року на території колишнього королівства була створена Республіка Гаваї, що була згодом приєднана до США.

Королі

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Christopher Buyers. The Kamehameha Dynasty Genealogy. Royal Ark web site. Архів оригіналу за 8 червня 2010. Процитовано 16 лютого 2010.
  • Henry Soszynski. Index to Kingdom of Hawaii Genealogy. web page on "Rootsweb". Архів оригіналу за 2 жовтня 2010. Процитовано 16 лютого 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]