ГЕС Les Cèdres
| ГЕС Les Cèdres | |
|---|---|
 | |
| 45°18′31″ пн. ш. 74°01′38″ зх. д. / 45.30880000002777308° пн. ш. 74.02730000002777899° зх. д.Координати: 45°18′31″ пн. ш. 74°01′38″ зх. д. / 45.30880000002777308° пн. ш. 74.02730000002777899° зх. д. | |
| Країна |
.svg){kind=small} Канада |
| Адмінодиниця | Coteau-du-Lacd |
| Стан | діюча |
| Річка | Святого Лаврентія |
| Початок будівництва | 1912 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1914 – 1924 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 113 МВт |
| Тип ГЕС | руслово-греблева |
| Розрахований напір | 9,1 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 12 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 12 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонні гравітаційні (Cèdres, Île-Juillet-1, Île-Juillet-2) |
| Висота греблі | 22 (Cèdres), 15 (Île-Juillet-1), 13 (Île-Juillet-2) м |
| Довжина греблі | 4561 (Cèdres), 178 (Île-Juillet-1), 400 (Île-Juillet-2) м |
| ЛЕП | 120 |
| Власник | Hydro-Quebec |
  ГЕС Les Cèdres | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Les Cèdres – гідроелектростанція у канадській провінції Квебек. Разом з ГЕС Beauharnois використовує гідроенергетичний потенціал ділянки порогів на річці Святого Лаврентія (дренує Великі озера) безпосередньо вище від Монреалю.
На відтинку між озерами Saint Francis та Saint-Louis річка проходить через три пороги – Coteau, Les Cedres та Cascades. На початку 20 століття центральний з них, де падіння складало 9,5 метрів, обрали для спорудження гідроелектростанції. Її інтегрований з бетонною гравітаційною греблею висотою 22 метри русловий машинний зал перекрив протоку шириною менше за 0,4 км між лівим берегом та островом Île Saveuse (при цьому загальна довжина споруди рахується як 4561 метр, що пояснюється наявністю бічних компонентів, котрі тягнуться уздовж берегів вище по течії).
Права протока закрита за 3,2 км перед машинним залом за допомогою бетонних гравітаційних гребель Île-Juillet-1 та Île-Juillet-2, котрі мають висоту 15 метрів та 13 метрів при довжині 178 метрів та 400 метрів відповідно. Ці споруди з'єднують острів Île Aux-Vaches (продовжує вверх по течії Île Saveuse, з яким з’єднаний короткою дамбою) із малим островом Île-Juillet та далі з островом Île Salaberry. Що стосується останнього, то відділяюча його від правого берегу вузька протока закрита ще за десяток кілометрів вище по течі. Створений названими трьома греблями підпір утворює резервуар з об’ємом 75 млн м3.[1][2][3][4]
Машинний зал ввели у експлуатацію в 1914 році з дев'ятьма основними турбінами типу Френсіс та трьома допоміжними (потужністю по 1,25 МВт). Десяту основну турбіну запустили наступного року, а між 1918-м та 1924-м додали ще вісім, що довело загальну потужність станції до 162 МВт. Після того, як на початку 1930-х на обвідному каналу запустили ГЕС Beauharnois, котра використовує потенціал всіх трьох порогів одразу, перепуск води через природне русло річки зменшився та зробив недоцільним наявність допоміжних агрегатів. Що стосується основних, то станом на другу половину 2010-х власником об’єкту – компанією Hydro-Quebec – за ГЕС Les Cèdres рахується дванадцять турбін загальною потужністю 113 МВт.[5][6][7]
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 120 кВ.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2019.
- ↑ Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2019.
- ↑ Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2019.
- ↑ Canada Les Cedres Celebrates a Century of Innovation. www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2019.
- ↑ Aménagement hydroélectrique des Cèdres - Répertoire du patrimoine culturel du Québec. www.patrimoine-culturel.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2019.
- ↑ Roue turbine, Central de Beauharnois, Qc - Preserved Machines on Public Display on Waymarking.com. www.waymarking.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2019.
- ↑ Hydroelectric generating stations | Hydro-Québec Production. www.hydroquebec.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 3 лютого 2019.