Вікіпедія:Кандидати у вибрані статті/Депортація кримських татар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пропонує: стаття має статус доброї, поставив на рецензію, але за декілька місяців жодних коментарів не отримав, тому буду вдячен за об'єктивну критику тут. Дякую! --Devlet Geray (обговорення) 16:47, 6 травня 2020 (UTC)[відповісти]

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Депортація кримських татар 9 0 0 100% 6 травня 2020 17 днів завершене 23 травня 2020
  •  За:
  1. Devlet Geray (обговорення)
  2. --Mariupolianus (обговорення) 16:59, 6 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. Треба було номінувати хоча б на пару тижнів раніше — тоді б на «головній» стаття з'явилася б саме в час --Old Navy 06:46, 7 травня 2020 (UTC)
  4. --Oleh68 04:29, 9 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  5. --Юрко (обговорення) 07:21, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  6. --IgorTurzh (обговорення) 09:56, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  7. --Mykola (обговорення) 10:03, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  8. --Mcoffsky (обговорення) 19:35, 11 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  9. --Rygor2002 (обговорення) 13:30, 13 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  • Зауваження:
  1. Дуже гарна і ґрунтовна стаття. Разом з тим дозвольте вказати на маленьку неточність: «У той час як кримські татари емігрували, російський уряд проводив русифікацію півострова, заселяючи його росіянами, українцями та іншими слов'янськими етнічними групами; русифікація продовжилась і в радянські часи» — неточність полягає в тому, що крім слов’янських етнічних ґруп уряд Російської імперії заселяв інші етноси (напр. естонців, подивіться статтю «Кримські естонці» тут), так само як і для пізнішого створення «совєцької людини» була застосована політика механічного перемішування людей із різних (не тільки слов’янських) етносів--Mariupolianus (обговорення) 16:59, 6 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    дякую! я як раз читав вашу статтю. виправив неточність --Devlet Geray (обговорення) 17:36, 6 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. Преаибула: «здійснене упродовж 18-21 травня 1944 року, а закінчене 4 червня 1944» — нестиковка --ROMANTYS (обговорення) 08:06, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    тобто депортація з Криму 18-21 травня, а прибуття останнього вагону до міст заслання — 4 червня. Як краще написати? --Devlet Geray (обговорення) 09:15, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Отак і написати: прибуття. --ROMANTYS (обговорення) 10:09, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:35, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. Там же: «Етнічну чистку здійснено відомством держбезпеки СРСР та таємною поліцією» — що за «таємна поліція» в СРСР? --ROMANTYS (обговорення) 08:06, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    en:Chronology of Soviet secret police agencies --Devlet Geray (обговорення) 09:15, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Ми живемо не в США чи Англії, тому знаємо, що в СРСР «поліції» не було, тим більше таємної. --ROMANTYS (обговорення) 10:09, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:35, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  4. Там же: «коли жінок, дітей, інвалідів війни, ветеранів» — яких ветеранів? Першої світової? Друга ще тривала й навряд чи Сталін когось відпустив.--ROMANTYS (обговорення) 08:06, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:35, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  5. Там же: «від північного Передуралля до республік Середньої Азії — було депортовано», « були вимушені залишатися в Центральній Азії» — а в Передураллі? --ROMANTYS (обговорення) 08:06, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    до Передуралля було депортовано не дуже багато людей (відносно), при Хрущові більша частина з них переїхала до Центральної Азії — ближче до народу. Саме тому зараз в Центральній Азії залишається більш ніж 200 тис. кримських татар, а в Росії всього 1 тис., більшість з яких на Кубані та в Москві --Devlet Geray (обговорення) 21:35, 11 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  6. Передісторія: «нерідко здійснюючи військові набіги на держави-данники Криму» — а саме? Про котрих данників Криму мова? --ROMANTYS (обговорення) 08:09, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    авжеж Польща та Московія --Devlet Geray (обговорення) 09:15, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Польща платила данину Криму? Джерела? --ROMANTYS (обговорення) 10:10, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    http://inslav.ru/images/stories/pdf/2008_Kochegarov.pdf сторінка 230 --Devlet Geray (обговорення) 10:17, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Там йдеться про пропозицію Яна ІІІ Селім-Гірею стати незалежним від Османської імперії та перейти під покровительство Речі Посполитої, на що Селім-Гірей відправив на переговори своє посольство. Переговори про покровительство з ДАНИНИКОМ? --ROMANTYS (обговорення) 10:51, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    перечитайте, будь ласка, уважніше --Devlet Geray (обговорення) 10:54, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Читав. «Подаркм» не є даниною. Якщо я беру з Вас данину, то не піду під Ваше покровительство, навіть говорити про це не буду. Хоч я не Селім-Гірей. --ROMANTYS (обговорення) 12:48, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    тоді ще раз, але уважніше --Devlet Geray (обговорення) 12:55, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  7. Там же: «1783 року кримські татари втратили власну державність» — просто так, без жодного опору? Без війни? --ROMANTYS (обговорення) 08:12, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    війна була 1735-1739, 1768-1774 --Devlet Geray (обговорення) 09:15, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Треба вказати, коли та з ким воювали, якщо в вікі є статті, то й вікіфікувати.--ROMANTYS (обговорення) 10:15, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:35, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  8. Там же: «шукати кращого життя у різних регіонах Туреччини» — иається на увазі сучасна Туреччина чи Османська імперія? --ROMANTYS (обговорення) 08:16, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    мається на увазі Османська імперія, але припустимо її називати Туреччиною, так само, як Річ Посполіту Польщую, Російську імперію Росією --Devlet Geray (обговорення) 09:15, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    я зрозумів, YesТак Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 09:54, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  9. Там же: «від 80 до 300 тисяч кримців» — чув від біженців з Криму термін «кримчаки». Це одне й те ж? Котре точніше? --ROMANTYS (обговорення) 08:19, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    кримців, здається, не я додав, але інколи кримські татари називають себе кримцями --Devlet Geray (обговорення) 09:15, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  10. Там же: «У 1941 році нацистська Німеччина вторглася в Східну Європу» — Польща це Східна Європа? А Чехословаччина? І все це було в 41-му?--ROMANTYS (обговорення) 08:35, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:35, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  11. Там же: «більшу частину західної частини СРСР» — тавтологія --ROMANTYS (обговорення) 08:35, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено--Devlet Geray (обговорення) 09:54, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  12. Там же: «покарання кримських татар якраз стало те, що вони нібито співпрацювали з окупаційними німецькими військами» — посилання відправляє на сторінку Райхскомісаріат Україна, де вказано «одиниця…існувала в роки Другої світової війни на частині української етнічної території — частині території сучасної України і південних областей Білорусі.». Все нормально? Так і було? Це українська етнічна територія?--ROMANTYS (обговорення) 08:45, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 09:54, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  13. Там же: «понад 20 000 кримських татар було мобілізовано і відправлено на боротьбу з нацистами під час нападу Німеччини на Радянський Союз.» — перенаправлення відправляє на статтю Операція «Барбаросса», початок війни, а не вся Німецько-радянська війна. Потім, коли наступ захлиснувся, вже нікого не мобілізовували? --ROMANTYS (обговорення) 09:00, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    20 000 саме під час нападу --Devlet Geray (обговорення) 09:54, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  14. Там же: «відправлено на боротьбу з нацистами»,  — ВСІ військовослужбоці Третього Рейху були нацистами? НЕнацистів не мобілізували? Стереотип. --ROMANTYS (обговорення) 09:04, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:07, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  15. Там же: «румуни і нацисти» — поєднано два народи? Чи дві ідеології? --ROMANTYS (обговорення) 09:06, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:07, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  16. Там же: «німці стали набирати до своїх військових підрозділів радянських військовополонених» — а чому тепер не «нацисти» до нацистських підрозділів? --ROMANTYS (обговорення) 09:09, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    ? --Devlet Geray (обговорення) 10:07, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  17. Там же: «організовані в Шуцманшафт для захисту кримськотатарських сіл від «відвідувань» партизанами» — якими партизанами? Радянськими? Є стаття Радянські партизани, можна направити. Чи то була УПА? --ROMANTYS (обговорення) 09:13, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:07, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  18. Там же: «За даними німецьких та кримськотатарських свідчень німці змусили від 3 500[41], згідно з радянськими свідченнями — 15 000[42], кримських татар сформувати батальйони самооборони» — згідно з радянськими свідченнями німці змусили 15 000 кримських татар сформувати батальйони самооборони»? Змусили створити підрозділи, щоб себе обороняти? Якщо «згідно з радянськими свідченнями» таки силою змусили, то чого Сталін назвав зрадниками? Перепрошую, але в «Галичину» був такий наплив добровольців, що половину відбраковували, так Сталін сала за шкіру залив за два роки. Кримчакам все подобалось? В самооборону силою заганяли? Принаймі так по тексту.--ROMANTYS (обговорення) 09:31, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    так у джерелі --Devlet Geray (обговорення) 10:07, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Наведіть джерело. --ROMANTYS (обговорення) 10:18, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    там наведено, Алан Фішер --Devlet Geray (обговорення) 10:28, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  19. Там же: «Вермахт і румунська армія евакуювали більшість гіві (помічників), їх родин та всіх, хто був пов'язаний з мусульманськими комітетами» — якщо «евакуювали більшість» «та всіх, хто був пов'язаний», то чого депортувати решту, лояльних? --ROMANTYS (обговорення) 09:40, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    етнічна чистка Криму --Devlet Geray (обговорення) 09:59, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  20. Там же: «наявність мусульманських комітетів, організованих з Берліна Едиге Кирималом та іншими членами турецької і добручанської діаспори, особливо компрометували місцеве населення» — комітети, організовані з Берліну, членами турецької і добручанської діаспори, компрометували населення в Криму, котре ніяким боком? --ROMANTYS (обговорення) 09:44, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    так, Едіге Киримал — кримський татарин, громдянин Турції, створив мусульманський комітет. В доповіді берії про цей комітет згадується --Devlet Geray (обговорення) 10:15, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
Едіге Киримала – емігранта з СРСР, який від 1932 мешкав у Туреччині. [1]
--ROMANTYS (обговорення) 10:34, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  1. Там же: «видатний політичний та державний діяч Криму Амет Озенбашли, наприклад, був категорично проти окупації й підтримував таємні контакти з Радянським рухом опору» — переходимо на сторінку Амет Озенбашли і читаємо, що «видатний політичний та державний діяч Криму» «Під час другої світової війни був прихильником співпраці з німцями для боротьби з більшовиками та утворення на півострові кримськотатарської держави під опікою Райху. З відступом німців опинився в Румунії, де його заарештували та відправили в Москву. У вересні 1947 року Озенбашли винесли вирок: 25 років позбавлення волі». --ROMANTYS (обговорення) 09:50, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    а де джерело цього? --Devlet Geray (обговорення) 10:07, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    для Вас:
У квітні 1942 Джеміль Абдурешидов, Ільмі Керменчикли, Гжік Аппаз та ін. розробили новий статут і програму діяльності Сімферопольського к-ту, які передбачали в кінцевому підсумку створення Кримськотатар. д-ви під протекторатом Німеччини. Документи були подані на розгляд до мін-ва в справах окупованих сх. областей. Після негативної реакції окупантів керівники руху поділилися на 2 угруповання: колабораціоністів, роль яких зводилася до звичайного пособництва нім. адміністрації, і прихильників "третьої сили", які відтепер вважали своїм ворогом не тільки сталінізм, а й гітлеризм. Перших очолив Джеміль Абдурешидов. Діяльність їхніх опонентів пов'язана з іменем одного з лідерів нац. руху 1917–20 Амета Озенбашли. Свої погляди на програму співпраці з Німеччиною він відобразив у меморандумі, написаному в листопаді 1942. Хоча цей документ був навіть поміркованішим, ніж попередній, окупаційна влада не послала його до Берліна. Боротьба між угрупованнями нац. руху тривала з перемінним успіхом ще рік. У листопаді 1943 прихильники "третьої сили" зазнали поразки, а їхній лідер, побоюючись репресій, виїхав до Румунії.[1]
--ROMANTYS (обговорення) 10:34, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  1. Знову для Вас:
у листопаді 1943 р. А. Озенбашли написав меморандум щодо співпраці

кримських татар із німцями. Ним передбачалося: - визнання кримських татар корінним народом Криму і народом-союзником Німеччини; - визнання прав кримських татар, зароблених пролитою ними кров’ю; - вільне повернення на батьківщину всіх кримських татар, які перебувають у вигнанні або опинилися за межами Криму з іншої причини; - повернення всім кримським татарам їхніх земельних володінь, які вони втратили в роки колективізації; - повернення релігійним організаціям їх земельних володінь - вакуфів; - створення релігійного і національного центру, що користується довірою народу. …Німецька влада не схвалила меморандум.…Побоюючись арешту, А. Озенбашли вже не повернувся до свого помешкання. Про перипетії подальшого життя одного з лідерів кримськотатарського національного руху свідчать документи архівно-слідчої справи лідера української військової еміграції в Румунії, полковника Армії УНР, керівника одного з підрозділів Спеціальної служби інформації (ССІ) Румунії Гната Порохівського, який восени 1944 р. був заарештований радянською службою СМЕРШ—З допиту випливає, що А. Озенбашли в роки революції був пов’язаний з Д. Сейдаметом, який емігрував до Туреччини. У роки радянської влади був засуджений. Покарання відбував у Сибіру. Після відбуття покарання переїхав до Павлограда, де і працював лікарем до приходу німців. Там же німці встановили з ним зв’язок та запросили до Криму. На Батьківщині, за словами А. Озенбашли, вже існували татарські комітети. Його, як старого націоналіста, зустріли в Криму «с большим воодушевлением и выдвинули на пост муфтия (главы гражданской и духовной власти крымских татар)». Німці, на думку А. Озенбашли, підтримували цю ідею, але під будь-яким приводом зволікали з її реалізацією. На той час радянські війська почали вже загрожувати Криму й А. Озенбашли вирішив виїхати спочатку до Румунії, а потім до Туреччини для продовження антирадянської боротьби.[2]

  1. Так де ж джерела що «Амет Озенбашли … підтримував таємні контакти з Радянським рухом опору»? НЕМА? --ROMANTYS (обговорення) 15:20, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    там стоїть джерело, чи ви не бачите? --Devlet Geray (обговорення) 15:23, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Я подивися кримськотатарську вікіпедію. Там нічого такого немає, зате є спогади дочки Амета Озенбашли: «Ми опинилися між двох чобіт. Мій батько і інші кримськотатарські сім'ї хотіли втекти від цих двох диких чобіт. Один був фашистським чобітом Гітлера, а другий - фашистським чобітом Сталіна. Обидва зневажали татар. <...> Вони (німці) хотіли, щоб мій батько був колабораціністом. Вони передбачили йому таку позицію. Мій батько ніколи не приймав цю політику, тому йому довелося бігти від неї» --Devlet Geray (обговорення) 16:59, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. Там же: «Майже половину радянського партизанського руху Криму складали етнічні кримські татари» — опа, а як це узгоджується з «організовані в Шуцманшафт для захисту кримськотатарських сіл від «відвідувань» партизанами[39], які нерідко закінчувались мародерством»? Кримчаки своїх грабували? Чи то була друга половина? Булм окремі загони з татар і не-? --ROMANTYS (обговорення) 09:56, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    я сумніваюся, але про 50% партизан писало багато дослідувачів (Людмила Алексєєва - історик та дисидент, одна з них) --Devlet Geray (обговорення) 10:07, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
окупаційній адміністрації вдалося завербувати в поліцейські формування бл. 15 тис. осіб і, фактично, поставити на грань знищення рад. партизан. рух[1]
--ROMANTYS (обговорення) 10:34, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  1. Там же: «Однак більша частина кримських татар не прилучилися до співпраці»:
Кримськотатар. нац. рух у роки Другої світової війни не можна оцінити однозначно. З одного боку, він був типовим проявом колабораціонізму. З другого – не можна заперечувати його підтримку (до осені 1943) більшістю татар. населення Криму, завдяки чому окупаційній адміністрації вдалося завербувати в поліцейські формування бл. 15 тис. осіб і, фактично, поставити на грань знищення рад. партизан. рух. Тільки корінний перелом на Сх. фронті і заг. розчарування нім. окупаційною політикою привели до того, що крим. татари знову почали підтримувати рад. владу.[1]
--ROMANTYS (обговорення) 10:34, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  1. Романько не АД, а пропагандист. Я не буду використовувати його в статті --Devlet Geray (обговорення) 10:38, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Це — енциклопедія історії України, Інститут історії України НАН України, більш ніж просто АД, нехтувати яким не можна. --ROMANTYS (обговорення) 10:55, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    можливо, але Романько -- пропагандист. В статті достатньо авторитетних джерел, я не буду використовувати Романька. Я би писав по Романьку, якби він не був тим, хто він є --Devlet Geray (обговорення) 10:58, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    дата публікації - 2010, а що було після 2014? Він с триколорами привітав Росію у Криму. Я, звичайно, не прихильник меджлісу, але порівнювати його с мусульманськими комітетами нацистського періоду — це звичайна пропаганда, як і усі книжки Романька --Devlet Geray (обговорення) 11:08, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    пропагандист ЧИЙ та ЧОГО? 1) «До 130 000 осіб загинуло під час окупації країнами Осі Криму»; 2) «було депортовано 191 044 кримських татар, а за даними самоперепису кримських татар, проведеного Національним рухом кримських татар, — 423 100», «загинуло приблизно 46, 2 % кримських татар» — беремо 46, 2 % від 423 100, отримуємо число 199 630. До 130 тисяч і майже 200 тисяч. Плюс 120 тисяч в голод 20-х, плюс вбиті в ЧА (служили 25 тисяч). То ХТО був більшим ворогом кримців — нацизм чи комунізм? Хто тут пропагандист совка та триколору? А Меджліс, як і мусульманські комітети, бореться за національні інтереси народу, проти совєтизації та русифікації. Честь цому та хвала. --ROMANTYS (обговорення) 11:22, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    чий: пропагандист російський, як ви бачите він вже не українский історик, а російський, тож він сам колобораціонист. чого: виправдання геноциду. Якщо хтось захоче почитати російсько-радянську пропаганду романька, то він зайде в російську статтю та почитає, а тут романьковської пропаганди не буде. В статті міліон різноманітних джерел, у тому числі беріївське число в 15 000 колоборантів, цього достатньо --Devlet Geray (обговорення) 11:29, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Дивна у Вас логіка. «уся кримськотатарська інтелігенція була репресована у справі «націоналістичної партії „Міллі Фірка“»», знищено більше 530 тисяч кримчаків, кат Берія обізвав кримських нціоналістів колаборантами, але совок хороший, тому «більша частина кримських татар не прилучилися до співпраці» з німцями, а німці до приходу нікого не знищували, при відході «Вермахт і румунська армія евакуювали більшість гіві (помічників), їх родин та всіх, хто був пов'язаний з мусульманськими комітетами», але німці та мусульманські комітети погані. То хто виправдовує совок та геноцид? --ROMANTYS (обговорення) 11:45, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Я це розумію і розумію тих, хто воював проти Радянського союзу, і навіть співчуваю їм, як співчуваю тим, хто гинув у рядах Червоної армії та отримував зірки героя ради чого? ради радянської влади, яка депортувала їх сім'ї та кинула в степ? Але це число 15 000, "винищення партизанського руху" потрібно як раз для того, щоб сказати, що ніхто в рядах Червоної армії не гинув, тому правильно зробили, що депортували --Devlet Geray (обговорення) 12:12, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Депортували в 44-му 190 тисяч. Невже це все жінки, діти, каліки, пенсіонери, а боєздатних було лише 20 тисяч, кого забрали в 41-му? Жодного працюючого чоловіка на заводах? Та чому не гинув? В перші місяці війни німці взяли в полон більше мільйона червоноармійців. Невже жодного крииця не відпустили? Так важко набрати 15 тисяч хіві? І є де партизанити масово? Є де сховатись кільком тисячам, що їсти та пити? Зрештою, в СРСР кількість партизан на Україні була також перебільшеною, насправді «становила в 1941—1943 роках — від 5 до 30 тисяч бійців, в 1944 році — від 30 до 50 тисяч бійців.». Коли совок наступав — всі побігли в партизани.--ROMANTYS (обговорення) 14:21, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    не все, а 89,2 %. Якраз-таки це і важливо, що німці евакуювали всіх колабораціоністів. Чоловіки були на фронті, деякі працювали в евакуйованих підприємствах. Депортували невинних--Devlet Geray (обговорення) 14:44, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Романько пише: подавляющая его часть (русских) вполне нормально восприняла депортацию крымских татар ... Просто очень был свеж страх, который они пережили многие русские в 1942-1943 годах. Благосклонное отношение поначалу немцев к РОА показало крымско-татарским националистам, что с дискриминацией русских покончено (про яку дискримінацію "русских" пише Романько?) --Devlet Geray (обговорення) 11:42, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Росія спричинила кілька хвиль еміграції кримців (800—900 тисяч), заселила Крим росіянами, виморила кримців голодом (120 тисяч), вивезла хліб в Росію, винищила кримську інтелігенцію з Національної партії. Потім прийшли нацисти, змусили кримців створити батальйони самооборони, але ті батальйони жодної дискримінації щодо росіян, котрі жили в Криму, не чинили і Романько все бреше. Залишається лише вияснити, хто були оті партизани-мародери, від кого самооборона захищала татар? Не татари (бо свої), не росіяни (привід для дискримінації, бо попередні мотиви татари пробачили). Напевно, українці? Або естонці? --ROMANTYS (обговорення) 12:17, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    ВП:НДА. Я все це добре знаю і розумію. І колобораціонизм був, але він не був більш масовим, ніж в середньому по срср, як це хочуть зобразити --Devlet Geray (обговорення) 12:47, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Та хто хоче зобразити? Людей примушували емігрувати, морили голодом, знищували еліту, русифікували, депортували з батьківщини.Те саме робили з українцями. Логічно, що частина не витримувала та йшла на співпрацю з меншим злом проти більшого (сподіваюсь, математика показала, що совок знищив більше татар, ніж знищили наці?). А з цієї статті здається, що волелюбних не було, всі мовчки терпіли. Навпаки, я б акцентував, що німці, на відміну від совка, своїх помічників не кинули в Криму, а евакуювали. --ROMANTYS (обговорення) 14:41, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Не всі "мовчки терпіли". Від 3500 до 15 000 (є різні оцінки) співпрацювало з німцями, це вже вказано в статті --Devlet Geray (обговорення) 15:06, 10 травня 2020 (UTC) Про це взагалі три абзаци та окремий підрозділ, в чому претензія?--Devlet Geray (обговорення) 15:11, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Відповідно до радянських джерел, понад 20 000 кримських татар було мобілізовано і відправлено на боротьбу з німцями під час нападу Німеччини на Радянський Союз. Багато хто з захоплених кримських татар, що служили в Червоній армії, потрапили в табори для військовополонених після того, як румуни і німці зайняли основну частину Криму. З листопада 1941 року німецька влада дозволила кримським татарам створити мусульманські комітети в різних містах як символічне визнання деяких місцевих органів влади, хоча вони й не отримали якоїсь політичної ваги[37]. У 1942 році німці стали набирати до своїх військових підрозділів радянських військовополонених. Таким чином, у німецькій армії було створено кілька різних допоміжних угрупувань[38].
  1. Деякі з кримських татар були також організовані в Шуцманшафт для захисту кримськотатарських сіл від «відвідувань» партизанами[39], які нерідко закінчувались мародерством[40]. За даними німецьких та кримськотатарських свідчень німці змусили від 3 500[41], згідно з радянськими свідченнями — 15 000[42], кримських татар сформувати батальйони самооборони.
  1. Вермахт і румунська армія евакуювали більшість гіві (помічників), їх родин та всіх, хто був пов'язаний з мусульманськими комітетами, в Німеччину та Угорщину або Добруджу, де вони приєдналися до Східної тюркської дивізії. Крім того, наявність мусульманських комітетів, організованих з Берліна Едиге Кирималом та іншими членами турецької і добручанської діаспори, особливо компрометували місцеве населення в очах Радянського уряду. Зв'язок кримських татар з Туреччиною через пантюркських націоналістів також посилював бажання радянського керівництва депортувати увесь народ із Криму[43].
  2. Дозвольте ще одне, радше формальне зауваження — у Вас у трьох місцях є одиничні підрозділи (2.1.1, 4.2.1, 8.1) при тому нема відповідно 2.1.2, 4.2.2, 8.2. Мені здається, було б краще або виділити додаткові підрозділи у цих місцях, або ліквідувати наявні шляхом об’єднання з рештою тексту--Mariupolianus (обговорення) 11:46, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    я можу це зробити, але навіщо? --Devlet Geray (обговорення) 12:17, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    на мій погляд підрозділи має сенс виділяти тоді, коли їх кілька, назвімо це почуттям прекрасного.--Mariupolianus (обговорення) 12:23, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. І ще одне. У Вас в джерелах матеріал «Захарова, Александра (2018). Немцы в Крыму: история и современность. Деловой Крым 11.» віднесена до наукових статей, але це типовий пропагандистський матеріал без найменших ознак науковості. Може його перенести в інший розділ приміток?--Mariupolianus (обговорення) 12:08, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    так, переніс у інший розділ YesТак Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 12:17, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  4. «видатний політичний та державний діяч Криму Амет Озенбашли, наприклад, був категорично проти окупації» — стиль. так і сказав? «Гітлер, я проти, щоб ти окуповував Крим?» і гнправда (див. подані джерела)--ROMANTYS (обговорення) 12:52, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Да, так і сказав. Там стоїть посилання - Алан Фішер. Я схильний більше довіряти міжнародним джерелам, ніж доповідям КДБ --Devlet Geray (обговорення) 12:59, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Не КДБ а архіви СБУ. Дивно в українській статті не довіряти українським джерелам, затк вірити російським--ROMANTYS (обговорення) 13:08, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Фішер це британське джерело --Devlet Geray (обговорення) 13:28, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    А Бугаєв? (Член партии «Единая Россия».) --ROMANTYS (обговорення) 13:40, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  5. «брали активну участь у партизанському русі» — посмлання на Радянський партизанський рух на території України у часи Другої світової війни, а Крим тоді не належав Україні. --ROMANTYS (обговорення) 12:57, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    так і України на той час не було, тоді будемо вилучати цю статтю, на яку посилання? --Devlet Geray (обговорення) 12:59, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Перенаправляйте на радянські партизани. --ROMANTYS (обговорення) 13:08, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    навіщо? коли в Радянський партизанський рух на території України у часи Другої світової війни йде мова про партизанський рух на території України, а не в УРСР, цитата зі статті Довше діяли партизани в Криму. --Devlet Geray (обговорення) 13:13, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Питання спірне. Дальше цитата: «Загальна чисельність українських партизанів» посилає саме на УРСР. --ROMANTYS (обговорення) 13:27, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  6. «Політика Туреччини» Тема розкрита однобоко, не подано вплив на турецько-радянські відносини пакту Молотова-Ріббентропа, таємного протоколу до нього про поділ сфер впливу та подальшого візиту Молотова в Берлін, де говорилось про Турцію. --ROMANTYS (обговорення) 13:22, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  7. Розділи «Політика Туреччини» та «Неблагонадійність» попросту перекладені з рувікі. --ROMANTYS (обговорення) 13:34, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    а я їх туди (в рувікі) і додав;) --Devlet Geray (обговорення) 13:43, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Разом з російською пропагандою. Див нижче. --ROMANTYS (обговорення) 13:48, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  8. Ну як в статті одночасно може бути «жоден народ за всіма міжнародно-правовими нормами не може і не повинен бути відповідальним та підлягати покаранню за дії, скоєні окремими представниками цього народу» та «Багато інших народів теж були посібниками нацистів»? --ROMANTYS (обговорення) 13:48, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    а це як раз не я додав сюди. І там далі йде: "а це вказує на те, що деяких людей на окупованих територіях мобілізували насильно"--Devlet Geray (обговорення) 13:55, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    «не я додав» — так не піде. Ви номінуєте, Вам і відповідати за весь текст. Або знімайте з номінації.--ROMANTYS (обговорення) 14:24, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    ні, не буде цього. І ця цитата як раз підтверджує, що ні радянське право, ні міжнародне не давали права депортувати весь народ за співпрацю частини народу. --Devlet Geray (обговорення) 14:35, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Ще раз пояснюю: з одного боку стаття каже, що не можна звинувачувати татарський народ з-за окремих представників, з іншого — сама звинувачує інші народи («теж були посібниками нацистів»). Необ'єктивно. --ROMANTYS (обговорення) 14:52, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    я зрозумів, з чим пов'язано ваше обурення --Devlet Geray (обговорення) 15:14, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  9. «Як порівняти з довоєнним часом найбільше збільшилася частка українців у Криму — майже в 2 рази з 13 % до 22 %, росіян майже в півтора — з 48 % до 72 %. Частка білорусів зросла більш ніж в 2 рази.» — ПЕРЕВІРИМ МАТЕМАТИКУ: 22/13=1,69. І де там є «майже в 2 рази»? 72/48=1,5 ПРИ ЦЬОМУ: українців стало більше на 22-13=9%, а росіян стало більше на 72-48=24%. А ще білорусів виросло «більш ніж в 2 рази», при цьому їх всього 2%. Як можна обіграти статистику. Частка українців збільшилася майже в 2 рази, білорусів більш ніж в 2 рази, при цьому їх сумарно збільшилось на 11% та сумарно склало аж 24%, а нещасних росіян тільки в 1,5 рази, але збільшилось на 24% і склало 72%. Бідні росіяни. Дискримінація! --ROMANTYS (обговорення) 15:10, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    YesТак Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 16:22, 11 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  10. «1954 року Хрущов дозволив Криму увійти до складу Української РСР» — і знову російська пропаганда — у всьому винен Хрущов. Та почитайте хоча б Передача Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР, що не він вирішував. --ROMANTYS (обговорення) 15:29, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    і де ви тут пропаганду побачили? Були об'єктивні причини, тому Хрущов дозволив. Якби Хрущов не дозволив -- не було б ніякої передачі, тоталітаризм він такий--Devlet Geray (обговорення) 15:45, 10 травня 2020 (UTC)[відповісти]

Чи може стаття бути вибрана? - Devlet Geray (обговорення) 08:29, 18 травня 2020 (UTC)[відповісти]

Ще зарано. Не пройшло навіть 2 тижнів. --Sehrg (обговорення) 09:03, 18 травня 2020 (UTC)[відповісти]

Підсумок

[ред. код]

За результатами обговорення стаття отримала статус «вибраної». --Old Navy 04:50, 23 травня 2020 (UTC)


Примітки

[ред. код]
  1. а б в г Романько О.В. НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ КРИМСЬКИХ ТАТАР У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  2. [http://oaji.net/articles/2019/1031-1574634928.pdf ВЛАСЕНКО В. М., БОНДАРЕНКО М. О. ДО БІОГРАФІЇ АМЕТА ОЗЕНБАШЛИ За матеріалами архівно-слідчої справи Г. Порохівського, що зберігається в Галузевому державному архіві Служби безпеки України]