Воєвода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь-Костянтин Острозький, київський воєвода.

Воєво́да («той, хто веде воїв») — у середньовіччі й новому часі воєначальник, голова військового загону, командир дружини або ополчення. Голова військового округу, міста, адміністративної одиниці тощо. Інколи спадковий титул і посада голови держави, регіону чи краю.

Київська Русь

[ред. | ред. код]

В Україні-Русі відомі з X століття, спочатку як командувачі княжою дружиною або народним ополченням. У західноукраїнських князівствах XIII—XIV століття воєводи, крім того, подекуди були управителями певних адміністративно-територіальних одиниць.

Захід України

[ред. | ред. код]

У 1921—1939 роках у Західній Україні, яка перебувала під владою Польщі, воєводами називали керівників адміністративно-територіальних округів — воєводств.

Польща. Литва. Річ Посполита

[ред. | ред. код]

У давній Польщі та Великому князівстві Литовському, з 1569 р. — у Речі Посполитій — уряд державної адміністрації. За часів перших польських правителів з династії П'ястів — найвищий державний урядник — управитель двору, заступник правителя в командуванні військом і судочинстві. У XIII ст. почав перетворюватися на найвищого урядника землі або князівства. Воєводу призначав король, від 1775 р. — Постійна рада.

Після анексії наприкінці 1340-х років Короною Руського королівства на його теренах 1434 року було утворено воєводства Руське, Подільське, Белзьке. У 1470 р. Київ став центром воєводства Великого князівства Литовського. Після 1566 року було створено воєводства Волинське, Брацлавське, Чернігівське, Підляське.

Із середини XIV ст. воєводи — учасники до Королівської ради, з 1493 р. у Речі Посполитій уряд воєводи забезпечено мав місце у сенаті (сенатор). Компетенція воєводи різнилась по землях Корони, причому з роками функції воєвод зменшувались, зокрема військова функція була зведена до доведення посполитого рушення шляхти до місця її зібрання. З адміністративних функцій були залишені головування на сеймиках, нагляд за містами, встановлення цін на товари, контроль за мірами ваги, розміру, об'єму.

У Польщі в 1921—1939, 1944—1950 pp. і з 1975 р. — керівник державної адміністрації у воєводстві.

Чехія. Угорщина. Румунія

[ред. | ред. код]

Воєначальники у середньовічних Чехії, Боснії, Болгарії, Угорщині, Хорватії, Сербії, Молдавії, Валахії і Трансильванії мали цей титул.

Болгарія

[ред. | ред. код]

У Болгарії за часів оттоманського панування командирів повстанців (гайдуків) також називали воєводами (болг. войвода).

Японія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Воєвода (Японія)

Воєвода у Японії — посада військового голови провінції у Камакурському і Муромачівському сьоґунатах у XIIXVI століттях.

Московська держава

[ред. | ред. код]

У Московській державі XVI—XVII століть існували полкові воєводи, які очолювали кожний з 5 полків московського війська. Посада полкових воєвод на Лівобережній Україні була ліквідована Петром I. Наприкінці 1775 року існувала посада міських (городових) воєвод, які здійснювали адміністративне і воєнне управління містом або повітом. Після спілки Української держави з Московією в 1654 році до Києва та кількох інших українських міст були направлені російські городові воєводи, як коменданти місцевих фортець і командувачі російських гарнізонів. На руських землях (зокрема землях сучасної України), які входили до складу Речі Посполитої воєводства існували до кінця XVIII ст. Тому воєвода, як правитель воєводства, поєднував адміністративну і військову функції.

Молдова

[ред. | ред. код]

Правителі Молдавського князівства носили титул воєвод Молдавських. Волоська скорочена назва воєводи — воде (рум. vodă)[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. vodă [Архівовано 25 червня 2014 у Wayback Machine.] // Dicționare explicative.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]