Волобуєв Микола Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волобуєв Микола Андрійович
Народився 1918(1918)
селище Нікітовський Московської губернії, тепер Московської області, Російська Федерація
Помер 27 вересня 1975(1975-09-27)
місто Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
Національність росіянин
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора

Микола Андрійович Волобуєв (нар. 1918(1918), селище Нікітовський Московської губернії, тепер Московської області, Російська Федерація — 27 вересня 1975, місто Дніпродзержинськ, тепер Кам'янське Дніпропетровської області) — радянський металург, інженер, колишній директор Дніпровського металургійного заводу імені Дзержинського Дніпропетровської області.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині. У 1938 році закінчив металургійний технікум.

Трудову діяльність розпочав у 1938 році вальцювальником Верхньо-Салдинського металургійного заводу РРФСР.

Під час німецько-радянської війни служив у Червоній армії, був командиром полку Волховської партизанської бригади.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1944—1961 роках — партійний організатор ЦК ВКП(б), начальник цеху, головний прокатник Макіївського металургійного заводу імені Кірова Сталінської області.

Закінчив Донецький політехнічний інститут.

У 1961—1967 роках — директор Харцизького сталедротово-канатного заводу Донецької області; заступник голови планової комісії Донецько-Придніпровського економічного району; головний інженер Краматорського металургійного заводу імені Куйбишева Донецької області.

У 1967 — 27 вересня 1975 року — директор Дніпровського металургійного заводу імені Дзержинського Дніпропетровської області.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Правда Украины» (Київ) — 1975 рік — вересень.