Вигрівач Дмитро Володимирович
| Вигрівач Дмитро Володимирович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Смерть |
24 жовтня 2022 с. Мар'янка, Донецька область (помер під час виконання бойового завдання) | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Дмитро́ Володи́мирович Вигрівач (? — 2022) — молодший сержант Збройних сил України; учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
В мирний час проживав у Браїлові.
Брав участь у війні на сході України у 2014—2015 рр. в складі 308-го окремого інженерно-технічного батальйону. Разом з побратимами — Олександром Острожнюком й Михайлом Павловським — на лінії вогню підірвав злітну смугу в розташуванні терористів, аби не дати можливості висадитись російському десанту. Для цього вони добровольцями на трьох машинах з причепами, в яких знаходилася вибухівка, на великій швидкості увірвались на злітну смугу, відчепили причепи та рвучко повернулись назад, дистанційно її згодом підірвавши. Із завдання повернулися усі, втративши одиницю бойової техніки.[1]
З початком повномаштабного вторгнення на територію України, 24 лютого 2022 року знову пішов на захист нашої країни, а левах територіальної оборони Жмеринщини. З липня проходить навчання в складі 2 взводу вогневої підтримки 79-ої окремої десантно-штурмової бригади. З серпня, разом з побратимами був направлений на територію Донецької області. Де перший час доставляв все необхідне для виконання завдань, вивозив поранених на вбитих побратимів. Після 14 жовтня був назначений командиром протитанкового взводу вогневої підтримки 2 аеромобільного батальйону 79 ОДШБр.
Загинув час виконання бойового завдання 24 жовтня 2022 року.[2]
Особисте життя[ред. | ред. код]
Був одружений. Мав доньку і сина.[2]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня (3.11.2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3]
- Орден «За мужність» II ступеня (18.07.2023) — За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку.[4]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Вінницького героя АТО нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня. www.myvin.com.ua. 4 липня 2013. Процитовано 20 листопада 2023.
- ↑ а б За Україну загинув браїлівчанин Дмитро Вигрівач, нагороджений орденом «За мужність». Жмеринка.City (укр.). Процитовано 20 листопада 2023.
- ↑ Указ Президента України від 3 листопада 2015 року року № 622/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 18 липня 2023 року року № 433/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Вінничанин отримав орден «За мужність» від Президента
- Нагорода знайшла свого Героя [Архівовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |