Великоселецька волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великоселецька волость
Центр Великоселецьке
Площа 15 113 (1885)
Населення 7618 осіб (1885)
Густота 46.1 осіб / км²

Великоселецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Лубенського повіту Полтавської губернії з центром у селі Великоселецьке.

Станом на 1885 рік складалася з 20 поселень, 15 сільських громад. Населення — 7618 осіб (3695 чоловічої статі та 3923 — жіночої), 1500 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 10425 8607
Приватної власності 4512 2267
Іншої власності 176 151
Загалом 15113 11025

Основні поселення волості:

  • Великоселецьке — колишнє державне та власницьке село при річці Сула за 35 версти від повітового міста, 1400 осіб, 306 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, 22 вітряних млини.
  • Лукім'я — колишнє державне та власницьке містечко при річці Сула, 740 осіб, 287 дворових господарств, 2 православні церкви, 2 постоялих будинки, лавка, базари, 12 вітряних млинів, 3 ярмарки на рік.
  • Малоселецьке — колишнє державне село при річці Сула, 610 осіб, 156 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, 12 вітряних млинів.
  • Мацкова Лучка — колишнє державне село при річці Сула, 495 осіб, 67 дворових господарств, 2 водяних млини, цегельний завод.
  • Мацківці — колишнє державне село при річці Сула, 1024 особи, 267 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, 12 вітряних млинів, маслобійний завод.
  • Онучики (нині Онішки) — колишнє державне та власницьке село при річці Оржиця, 1070 осіб, 168 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, 12 вітряних млинів.
  • Чирківка (нині зах. частина с. Лукім'я) — колишнє державне село при річці Сула, 660 осіб, 120 дворових господарств, православна церква, 10 вітряних млинів.

Старшинами волості були:

  • 19001907 роках козак Іван Степанович Вакуленко[2],[3],[4],[5],[6];
  • 1913 року Григорій Титович Симоненко[7];
  • 19151916 роках Сергій Гаврилович Донець[8],[9].

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  3. рос. дореф. Адресъ-календарь и Справочная книжка Полтавской губерніи на 1903 годъ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1903
  4. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
  5. рос. дореф. Справочная книжка по Полтавской губерніи на 1906. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія, аренд. Д. Н. Подземскимъ. 1906
  6. рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
  7. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
  8. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
  9. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1916 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1916