Босаків Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Босаків Михайло
Михайло Босаків - лейтенант 36 піхотного полку крайової оборони
Народився 14 листопада 1895(1895-11-14)
Жизномир, нині Тернопільська область
Помер 14 січня 1987(1987-01-14) (91 рік)
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Національність українець
Діяльність вчитель, громадський діяч,
Військове звання поручник УГА
Конфесія греко-католик
Рід Босаківи
Батько Іван Босаків
Мати Варвара Босаків з Данковичів
Родичі двоюрідний брат Петро Босаків
Діти Марія,Іванна
Нагороди
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)

Босаків Михайло (14 листопада 1895, с. Жизномир, нині Україна – 14 січня 1987, м. Вінніпег, Канада) - поручник УГА, військовий командант Бучацького повіту часів ЗУНР, вчитель на Львівщині часів міжвоєнної Польщі, військовик дивізії «Галичина», підприємець у Канаді, вуйко братів Юліяна та Володимира Гуляків, двоюрідний брат Петра Босаківа (1911-1940).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 14 листопада 1895 р. у с. Жизномир Бучацького повіту у сім’ї землеробів Івана Босаківа (24/01/1857 - 05/03/1936 )[1]., що був сином Дем’яна Босаківа та Євдокії Кобзар(Климів)[2]. та Данкович (Бачинської)[3]. Варвари (19/11/1867 - 1914 )[4]., що була дочкою Олекси Данковича та Євдокії Бабій.Батьки взяли шлюб 16 листопада 1884 р.

Родина проживала в будинку під номером 95. Хресними батьками Михайла були Йосип Кобзар та Анна, що була дружиною Леона Колтуноватого.[5].

Початкову освіту здобував у сільській школі, а після у Виділовій школі м. Бучача (орієнтовно у 1905 - 1913 р.). Після її закінчення навчається у вчительській семінарії м. Станиславова, однак навчання перериває війна.

Мобілізований до війська 10 вересня 1915 р. Військову службу проходив у 36 піхотному полку ландверу. Мав звання лейтенанта. Нагороджений трьома степенями медалі «За хоробрість». З 8 січня 1916 по 8 квітня 1916 р. проходив курс телефоністів.З травня 1916 р. на Італійському фронті. З січня по квітень 1917 р. навчався в офіцерській школі у м. Крнов та був повторно відправлений на Італійський фронт де перебував з травня 1917 р. і до 25 вересня 1918 р.

У вересні 1918 р. отримав запалення легень та перебував у шпиталі м. Пльзень. Згідно автобіографічних даних перебував там до грудня 1918 р.[6]. Однак цей факт піддається критиці оскільки є дані, що М. Босаків вже у листопаді 1918 р. перебував у Бучачі та був причетний до встановлення української влади у місті.

Підтверджує цей факт також те що 5 листопада 1918 р. М. Босаків взяв шлюб у с. Жизномир з Кобзар Стефанією.

З 14 листопада 1918 р. у війську УГА. Мав звання четаря. З 1 січня 1919 р. – надано звання поручника.[7].

Згідно архівних даних обіймав посаду мобілізаційного референта у Бучацькому повіті [8] чи Начальника Військової Станиці. Після переведення майора інженера Віктора Лучківа (1878-1930), що обіймав посаду військового команданта бучацького повіту до «Міністерства шляхів» його обов’язки перебрав Михайло Босаків.[9].

Михайло Босаків. Поручник УГА.

В 1920-1921 р. – помічник, пізніше к-нт робітничої сотні в ЧСР(Михайлівка).[10] В листопаді 1921 р. отримав відпустку для навчання та оздоровлення.[11]

Відомо, що на 5 листопада 1921 р. перебував в таборі інтернованих вояків УГА в Йозефові. Там же обіймав посаду управителя школи.[12]

В серпні 1923 р. повернувся до Галичини.

Розпочав педагогічну працю з 1 жовтня 1923 р. працюючи вчителем у школі с. Долішнє біля Моршина. У 1924 - 1926 р. працював у 4-класній школі с. Лани Бібрського повіту на Львівщині, а з 1926 р. директором трьохкласної школи у с. Відники на Львівщині.[13] Змінив на посаді Броніслава Чехака(1862 - 1926), який передчасно помер 21 квітня 1926 р. у віці 64 років.[14]

Михайло Босаків. Директор школи с. Відники.

У 1943 р. М. Босаків був призваний до дивізія «Галичина», як колишній офіцер УГА.[15] Очевидно проходив верифікаційну комісію для здобуття офіцерського звання у дивізії.

Відома кореспонденція Михайла Босаківа з Іваном Керницьким (1913 - 1984) датована 1943 р.. З неї відомо що М. Босаків проходив військовий вишкіл офіцерів в Гайделягері. Згідно свідчень нащадків безпосередню участь у військових кампаніях не брав. Можна припустити, що Босаків був комісований з огляду на вік.

2 жовтня 1944 р. емігрував з Галичини. Правдоподібно з жовтня 1944 р., та на 10 серпня 1946 р. проживав у м. Кронах(Баварія) де працював дорожнім робітником.

В результаті військових подій 1945 р. та поразки Німеччини потрапляє в табори для переміщених осіб. На початок 1946 р. М. Босаків у Байройті стає членом місцевої «Секції українських письменників і журналістів», яку очолює колишній військовик УСС-УГА – Микола Угрин-Безгрішний.

Родина проживала спочатку у таборах DP м. Мангайм, а на 1947 р. у м. Елльванген.[16]

Михайло Босаків.

Іміграція до Канади відбулася весною 1949 р. завдяки допомозі старшого брата - Андрія Босаківа(1890-1972).[17]Тоді М. Босаків з родиною на судні «General Black » вирушив з порту м. Бремергафена до Канади.

Коли родина М. Босаківа приїхали до Канади, вони спочатку жили в Брокенхеді, Манітоба, з його рідним братом Андрієм та його сім’єю. Приблизно через рік переїхали до Вінніпегу, де шукали роботу. Дружина з дочкою працювали на швейній фабриці. М. Босаків працював доглядачем у різних парках – косив траву, саджав дерева, тощо. Пізніше він знайшов роботу в деревообробному цеху, а потім у палітурній фірмі. Після того, як отримав достатні фінансові кошти для придбання деякого обладнання розпочав власну справу – переплітав книги (переважно молитовники та Біблії) і керував фотостудією «Lwiw», що розміщувалася за адресою : 720 Selkirk Ave.

Помер М. Босаків 14 січня 1987 р. Похований з дружиною на All Saints Cemetery - West Saint Paul, Selkirk Census Division, Manitoba, Canada.

Могила Михайла та Стефанії Босаків на All Saints Cemetery - West Saint Paul, Selkirk Census Division, Manitoba, Canada.

Родина[ред. | ред. код]

5 листопада 1918 р. у с. Жизномир одружився з Кобзар Стефанією (04/02/1901, с. Жизномир – 21/03/1998, Winnipeg, Manitoba, Canada)[18], що була дочкою Кобзара Юрія(Григорія)(01/05/1867 – 1944, с. Космач) та Луців Марії(09/01/1876 - ). Свідки шлюбу Дмитро Винник та Яків Гуляк.[19] На той час їхній будинок під номером 37.

Рідна сестра нареченої Кобзар Анна (03/10/1898 – 18/02/1988) стала дружиною вчителя Папірчука Івана (21/06/1891 – 28/09/1965)., що став кумом подружжя, а їх шлюб відбувся в той же день , що і Михайла та Стефанії ; сестра Іванна(біля. 1914-1916 – 20/07/1941, Умань ) та брат Богдан(1918 – біля 1940 р.) -репресовані радянською владою ; інша сестра Олена (13/01/1910 - 1998) з чоловіком Йосипом Пристаєцьким (04/03/1905 - 1967) та дітьми емігрувала до Канади.

28 січня 1919 р. Михайло Босаків був свідком на шлюбі своєї рідної сестри Катерини Босаків, що була вдовою Констянтина Гуляка, який загинув 13 грудня 1916 р. на фронті. Тоді сестра вийшла заміж за уродженця с. Зубрець – Степана Гаврилюка(18/12/1889 - ).[20]

7 січня 1920 р. у Жизномирі в подружжя народилась дочка Оксана-Ольга. Хресними батьками були Іван Папірчук (1891 - 1965)[21] та рідна сестра Катерина Гуляк(Гаврилюк).[22] Однак 20 лютого 1920 р. дочка вже померла.[23]

13 вересня 1921 р. у Жизномирі народилась дочка Марійка. Хресними батьками були Іван Папірчук та Варвара Луців, що була дружиною Володимира Луціва.[24] В метричній книзі запис про народження фігурує під будинком з номером 5. На 1942 р. Марія студентка «Державних медичних природознавчих професійних курсів» у Львові, якій було відмовлено у стипендії.[25] У вересні 1943 р. студентка четвертого семестру вже згаданих курсів. Проживала у Львові за адресою Гоффманна 20 (суч. вул. Патріарха Димитрія Яреми).[26] Про останні роки життя Марії у своїх спогадах згадує її двоюрідна сестра Ольга Джуглей - Гаврилюк[27] «У 1944 р. при евакуації села Жизномира (воєнна полоса над рікою Стрипою) Марійка попросила маму спакувати її речі і документи окремо. Мама так зробила, не знаючи про задум дочки. В Бучачі на станції чекали поїзди до від’їзду. Як тільки всіла до вагону і поїзд рушив, Марійка зіскочила з вагону, щоб залишитись в УПА…» В УПА мала псевдо – «Зірка». Згідно пізніших даних з 1944 р. Марія Босаків була лікаркою Українського Червоного Хреста, що загинула у 1947 р. під час боїв УПА у лісі поблизу Коропця. Місце поховання невідоме.[28]

Марія Босаків.

21 січня 1925 р. у с. Жизномир народилась друга дочка Іванна. 27 вересня 1925 р. відбулось хрещення, яке проводив парох с. Сороки о. Володислав Носковський. Хресними батьками були Павло Пальчинський та Варвара, що була дружиною Володимира Луціва.[29] В метричній книзі запис про народження фігурує під будинком з номером 5/25. Так само як і старша сестра Іванна була причетною до українського Руху Опору. Виконувала функції зв’язкової в УПА. З 1944 р. з батьками емігрує до Європи, а пізніше до Канади.

Іванна Босаків(Костюк) з матір'ю Стефанією Босаків.
Іванна Босаків з чоловіком Володимиром Костюком

В Європі Іванна навчається на фармацевтичному факультеті Українського технічно-господарський інституту в Регенсбурзі.[30]

Вже у Канаді Іванна (21/01/1925 – 26/12/2000)[31] виходить заміж за Володимира Костюка (03/05/1921 – 19/02/2008) уродженця с. Колінці Тлумацького повіту Станиславівського воєводства[32] , що був сином Андрія Костюка(16/04/1898(10/04) – 08/01/1963)[33] та Марії Михалевич (26/01/1896 (26/12)– 20/04/1994).[34] Вони також були українськими емігрантами, що разом з Володимиром та його сестрою Терезою(01/12/1923(12/01) – 07/09/1997)[35] емігрували до Канади.[36]

Подружжя Босаківих(D 26 04)[37] та Костюків(D 29 01),(D 26 01)[38] поховані на All Saints Cemetery - West Saint Paul, Selkirk Census Division, Manitoba, Canada.

Могила Володимира та Іванни Костюк на All Saints Cemetery - West Saint Paul, Selkirk Census Division, Manitoba, Canada.

У 1953 р. коли було видано другий наклад «Історії українського війська» Іванна Костюк разом з матір’ю Стефанією Босаків були жертводавцями видання.

В подружжя народилось четверо дочок:

Maria Wasylkewycz (1952 - ). Чоловік - Roman Wasylkewycz (28/07/1953 – 13/11/2017);[39]

Luba Pona (1954 - ). Чоловік - Steve Pona, що є сином українських емігрантів Nicholas Pona (21/12/1922 – 07/01/2015)[40] та Katherine Bodnarchuk (01/06/1925 – 10/09/2011).[41] Діти подружжя :

Natalia Lian. Чоловік - Richard Madan. Другий чоловік – Сhia Lian. Діти подружя : ….

Adriana Pona. Чоловік Talib …….

Renata Hernandez-Lopez. Чоловік Cristian …….

Oxana Stupak(1957 - ) . Чоловік - Bohdan Stupak (04/06/1952 – 03/05/2017).[42] Діти подружжя:

Andrew Stupak, що одружився з Jennifer Chmil;

Michael Stupak, що одружився з Kristine Randa;

Stephania Weber (1964 - ) .Чоловік - Kurt Weber. Діти подружжя : Nina та Daniel Weber.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ДАТО – Фонд Р – 3572 – Опис 2 – Справа 238 С. 447
  2. ↑ Прізвище Климів фігурує в родинних документах родини Босаків та в записі про народження рідної сестри Михайла – Катерини Босаків(у заміжжі Гуляк - Гаврилюк) та брата – Андрія Босаківа. Очевидно, що прізвище бабусі - Кобзар є помилковим
  3. ↑ Прізвище матері Бачинська фігурує в деяких документах, зокрема у справі, що зберігається у CAW.
  4. ↑ .Інформація взята з могильного пам’ятника Босаків Варвари
  5. ↑ ДАТО – Фонд Р – 3572 – Опис 2 – Справа 238 С. 33
  6. ↑ Centalne Archiwum Wojskowe. Kolekcja akt personalnych – I.481.B.11582 S. 10
  7. ↑ .Вістник Державного Секретаріату Військових Справ Ч. 5 – 31 січня 1919 р.
  8. ↑ ЦДАВО Фонд 2188 Опис 2 Справа 59 С. 83
  9. ↑ Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 73 - 74
  10. ↑ Галицькі українці в Прикарпатській Україні // Свобода, 27 падолиста 1920 р. Ч.143, С.1
  11. ↑ З життя-буття в Йозефові, ЧСР// Український Скиталець. Відень, 1922. січень Ч.11, С. 8
  12. ↑ “З табору УГА. в Йозефові, ЧСР”. Український Скиталець. Відень, 1923. 15 липня. Ч.14(36), 20–22 ; “З життя-буття в Йозефові, ЧСР”. Український Скиталець. Відень, 1922. 14 жовтня Ч.18, С. 8
  13. ↑ LEHNERT Seweryn - Szkoły powszechne publiczne i prywatne i seminarja nauczycielskie. Spis szkół i nauczycieli w okręgu szkolnym lwowskim obejmującym województwa lwowskie, stanisławowskie i tarnopolskie. Oprac. ... Lwów 1926. Wydawnictwo Książek Szkolnych. 8, s. [4], XL, 429, [1]. brosz. S. 9
  14. ↑ Dziennik Urzędowy Kuratorjum Okręgu Szkolnego Lwowskiego. 1926, R. 30, nr 8, 30 sierpnia 1926 r. S. 381
  15. ↑ Боляновський А. Дивізія «Галичина». Історія / Андрій Боляновський. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипякевича НАН України, 2000. – 538 с. С. 76,78; В монографії фігурує під прізвищем - Босавів
  16. ↑ https://collections.arolsen-archives.org/en/document/66675967 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/66675968 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/66675969; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/66675970; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/66675971 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/69979111 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/69979323; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/71592831 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/71592833 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/76079799 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/81657950
  17. ↑ https://www.findagrave.com/memorial/228091403/andrew-bosak ; https://www.findagrave.com/memorial/228091350/anna_bosak
  18. ↑ https://collections.arolsen-archives.org/en/document/66675972 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/66675973; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/66675974 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/66675976; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/81976598
  19. ↑ ДАТО – Фонд Р – 3572 – Опис 2 – Справа 238 С. 322
  20. ↑ ДАТО – Фонд Р – 3572 – Опис 2 – Справа 238 С. 323
  21. ↑ Іван Папірчук - український громадський діяч, шкільний вчитель с. Сороки, с. Губин, с. Ліщинці на Бучаччині міжвоєнного періоду. Він мав за дружину Кобзар Анну(1898 - 1988), що була рідною сестрою дружини Михайла Босаківа.
  22. ↑ ДАТО – Фонд Р – 3572 – Опис 2 – Справа 238 С. 147
  23. ↑ ДАТО – Фонд Р – 3572 – Опис 2 – Справа 238 С. 414
  24. ↑ ДАТО – Фонд Р – 3572 – Опис 2 – Справа 238 С. 154
  25. ↑ Володимир Сергійчук. В ім'я майбутнього нації: документи і матеріали про організацію допомоги українською діаспорою стидентам-емігрантам у 1920-2000 роках — К : Українська Видавнича Спілка, 2005. - 920 с. С. 305
  26. ↑ ДАЛО Фонд Р – 33 Опис 1 . Справа 65. С. 32
  27. ↑ Ольга Джуглей – Гаврилюк. Нескорені // Макар В. Бойові друзі спомини т. 2: Збірка спогадів з дій OYH (1929 — 1945) С. 472 - 476
  28. ↑ За тебе, свята Україно: Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА. Кн. 4. — Чернівці : Букрек, 2004. — 400 с.: іл. — ISBN 966-8500-41-5. С. 330
  29. ↑ ДАТО – Фонд Р – 3572 – Опис 2 – Справа 238 С. 168
  30. ↑ https://ekmair.ukma.edu.ua/items/2ce6f54a-dd72-4c9d-acd8-6a7d9d3e7112
  31. ↑ https://collections.arolsen-archives.org/en/document/66675964 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/66675966 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/81976598
  32. ↑ https://passages.winnipegfreepress.com/passage-details/id-131907/KOSTIUK_WOLODYMYR ; https://www.ancestry.com/family-tree/tree/156576982/family?cfpid=222061039922&fpid=222061039922 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/79323251 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/67796090 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/67796089
  33. ↑ https://collections.arolsen-archives.org/en/document/67795645 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/67795646 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/67795647 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/81646321
  34. ↑ https://collections.arolsen-archives.org/en/document/67795834 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/67795835 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/67795836 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/81646321
  35. ↑ https://collections.arolsen-archives.org/en/document/67947135 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/67947136 ; https://collections.arolsen-archives.org/en/document/70196800 ; https://www.findagrave.com/memorial/215905423/teresa-kuziw ; Тереза вийшла заміж за Ананія Кузіва(12/07/1922, Дрогобич – 14/12/1988). У 1950 р. в подружжя народилась дочка - Irenа Kuziw – художниця. Irene Kuziw ,( https://www.portageandmainpress.com/Contributors/K/Kuziw-Irene)
  36. ↑ https://www.findagrave.com/memorial/213887590/maria-kostiuk ; https://www.findagrave.com/memorial/213887589/andrew-kostiuk
  37. ↑ https://www.findagrave.com/memorial/213887925/stephanie-bosakiw
  38. ↑ https://www.findagrave.com/memorial/213815522/wolodymyr-kostiuk ; https://passages.winnipegfreepress.com/passage-details/id-57304/KOSTIUK_IWANNA
  39. ↑ https://www.korbanchapel.com/obituary/Roman-Wasylkewycz ; https://passages.winnipegfreepress.com/passage-details/id-250551/WASYLKEWYCZ_ROMAN ; https://www.findagrave.com/memorial/185323267/roman-wasylkewycz
  40. ↑ https://passages.winnipegfreepress.com/passage-details/id-220889/PONA_NICHOLAS ; https://www.myheritage.com.ua/site-family-tree-573020321/prychun ; https://www.myheritage.com.ua/site-family-tree-333600751/martens ; https://www.myheritage.com.ua/site-family-tree-1606709842/storozuk
  41. ↑ https://passages.winnipegfreepress.com/passage-details/id-182513/PONA_KATHERINE
  42. ↑ https://www.korbanchapel.com/obituary/Bohdan-Stupak ; https://passages.winnipegfreepress.com/passage-details/id-245594/STUPAK_BOHDAN
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Босаків_Михайло_Іванович&oldid=42442140