Борозни Сірсаліса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борозни Сірсаліса
Борозни Сіраліса, світлина зонда Lunar Orbiter 4
Планета Місяць
Координати 15°42′ пд. ш. 61°42′ зх. д. / 15.7° пд. ш. 61.7° зх. д. / -15.7; -61.7Координати: 15°42′ пд. ш. 61°42′ зх. д. / 15.7° пд. ш. 61.7° зх. д. / -15.7; -61.7
Довжина 426 км
Найменування 1964
Епонім за назвою найближчого каратера Сірсаліс

Бо́розни Сірса́ліса (лат. Rimae Sirsalis) — група з декількох западин на поверхні Місяця загальною протяжністю близько 426 км[1], які лежать поблизу невеликого каратера Сірсаліс. Це найдовші борозни (канали) на поверхні Місяця[2]. Назву цій системі борозен присвоєно у 1964 році Міжнародним астрономічним союзом.

Селенографічні координати 15°42′ пд. ш. 61°42′ зх. д. / 15.7° пд. ш. 61.7° зх. д. / -15.7; -61.7.

Борозни утворилися внаслідок розширення поверхні, можливо, через зростання тиску в надрах.

Борозни Сіраліса проходять майже виключно через високогір'я. Вони починаються на краю Океану Бур поблизу малого каратера Сірсаліс, від якого вони дістали свою назву, і проходять безпосередньо від моря, зрештою закінчуючись серед тріщин у дні кратера Дарвін. На своєму шляху вони перетинають ударний кратер, хребти з пагорбів та інші невеликі гори.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rimae Sirsalis, Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN)
  2.  Rimae Sirsalis - the Longest Rille on the Moon на YouTube

Посилання[ред. | ред. код]