Биков Валерій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Биков Валерій Олексійович
Народився 19 грудня 1938(1938-12-19) (85 років)
Куйбишев, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність науковець
Alma mater Samara State Technical Universityd
Науковий ступінь доктор технічних наук, Російська академія сільськогосподарських наукd і Російська академія медичних наукd
Вчене звання дійсний член РАСГНd
Заклад Російський університет дружби народів
Партія КПРС
Нагороди

Валерій Олексійович Биков (нар. 19 грудня 1938(19381219), місто Куйбишев, тепер Самара, Російська Федерація) — радянський і російський вчений, державний діяч, міністр медичної і мікробіологічної промисловості СРСР. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Кандидат технічних наук (1979), доктор технічних наук (1989), професор (1991). Академік Російської академії наук (2013). Академік Російської академії медичних наук (1997). Академік Російської академії сільськогосподарських наук (2005).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця.

У 1961 році закінчив Куйбишевський індустріальний інститут імені Куйбишева, інженер-механік з машин та апаратів хімічних виробництв.

У 1961—1964 роках — асистент кафедри «машини та апарати хімічних виробництв» Куйбишевського індустріального інституту імені Куйбишева.

У 1964—1967 роках — механік установки Кіриського нафтопереробного заводу Ленінградської області.

Член КПРС з 1966 року.

У 1967—1968 роках — інспектор хімічного відділу Північно-Західного округу Держгіртехнагляду СРСР в місті Кіриші Ленінградської області.

У 1968—1971 роках — заступник головного механіка Кіриського нафтопереробного заводу імені 50-річчя ВЛКСМ Ленінградської області.

У 1971—1976 роках — директор Кіриського біохімічного заводу Ленінградської області.

У 1976—1979 роках — 1-й секретар Кіриського міського комітету КПРС Ленінградської області.

У 1979—1985 роках — завідувач сектора мікробіологічної промисловості відділу хімічної промисловості ЦК КПРС.

У липні — листопаді 1985 року — начальник Головного управління мікробіологічної промисловості при Раді міністрів СРСР.

29 листопада 1985 — 27 червня 1989 року — міністр медичної та мікробіологічної промисловості СРСР.

17 липня 1989 — 1 квітня 1991 року — міністр медичної промисловості СРСР.

У 1991—2013 роках — генеральний директор науково-виробничого об'єднання (ФДБНУ) «ВІЛАР» (Всеросійський науково-дослідний інститут лікарських і ароматичних рослин) і директор науково-дослідного центру біологічних структур. З 2013 року — радник директора ФДБНУ «ВІЛАР» (Всеросійський науково-дослідний інститут лікарських і ароматичних рослин)

Одночасно у 1990—1997 роках — завідувач кафедри біотехнології лікарських засобів 1-го Московського медичного інституту імені Сєченова. З 1995 року — завідувач кафедри загальної фармацевтичної і біомедичної технології Російського університету Дружби народів.

Опублікував понад 300 наукових праць. Має понад 80 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Основний напрямок наукових робіт — теоретичне обґрунтування і розробка основ біомедичної технології. Працював у галузі метаболоміки, нанобіомедтехнологій, репродукції тканин і біопродукування, збереження біоструктур, а також створення біотест-систем.

Головний редактор науково-практичного журналу «Питання біологічної, медичної та фармацевтичної хімії». Почесний доктор Воронезького державного університету.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

  • орден Трудового Червоного Прапора (1976)
  • орден Дружби (Російська Федерація) (2005)
  • медалі
  • Премія уряду Російської Федерації в галузі освіти (2007)
  • Заслужений діяч науки Російської Федерації (1998)
  • Почесний працівник вищої професійної освіти Росії (1998)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]