Аратинга рудоволий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аратинга рудоволий
Рудоволий аратинга (Бонайре)
Рудоволий аратинга (Бонайре)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Рід: Eupsittula
Вид: Аратинга рудоволий
Eupsittula pertinax
(Linnaeus, 1758)[2]
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Psittacus pertinax
Aratinga pertinax
Посилання
Вікісховище: Eupsittula pertinax
Віківиди: Eupsittula pertinax
МСОП: 22685745
NCBI: 492513

Арати́нга рудоволий[3] (Eupsittula pertinax) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці та на Карибах. Виділяють низку підвидів.

Підвиди

[ред. | ред. код]
Рудоволий аратинга (Аруба)
Рудоволий аратинга (Араука, Колумбія)

Виділяють чотирнадцять підвидів:[4]

  • E. p. ocularis (Sclater, PL & Salvin, 1865) — південно-східна Коста-Рика і південно-західна Панама;
  • E. p. aeruginosa (Linnaeus, 1758) — північна Колумбія і північно-західна Венесуела;
  • E. p. griseipecta (Meyer de Schauensee, 1950) — північно-східна Колумбія (басейн річки Сіну[en]);
  • E. p. lehmanni (Dugand, 1943) — східна Колумбія;
  • E. p. arubensis (Hartert, E, 1892) — острів Аруба;
  • E. p. pertinax (Linnaeus, 1758) — острів Кюрасао;
  • E. p. xanthogenia (Bonaparte, 1850) — острів Бонайре;
  • E. p. tortugensis (Cory, 1909) — острів Ла-Тортуга[en];
  • E. p. margaritensis Cory, 1918 — острів Маргарита;
  • E. p. venezuelae (Zimmer, JT & Phelps, 1951) — північна і центральна Венесуела;
  • E. p. surinama (Zimmer, JT & Phelps, 1951) — від північно-східної Венесуели до північної Гвіани;
  • E. p. chrysophrys (Swainson, 1838) — південно-східна Венесуела, центральна і південно-західна Гвіана і сусідні райони Бразилії;
  • E. p. chrysogenys (Massena & Souancé, 1854) — північно-західна Бразилія (долина Ріу-Негру);
  • E. p. paraensis (Sick, 1959) — північ центральної Бразилії (долини річок Тапажос і Куруру[en]).

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Рудоволі аратинги мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані та на Нідерландських Антильських островах, були інтродуковані на Тринідаді, Мартиніці, Домініці, Гваделупі, Сабі, на Віргінських островах та на південній Флориді. Вони живуть в сухих чагарникових, акацієвих і кактусових заростях, в рідколіссях, прибережних пальмових і мангрових заростях, на плантаціях. Живляться насінням, плодами, горіхами, комахами, личинками і квітками. Гніздяться в гніздах деревних термітів, іноді в дуплах дерев. В кладці від 4 до 7 яєць, інкубаційний період становить 23 дні, пташенята покидають гніздо через 6 тижнів після вилуплення.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такй, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція рудоволих аратинг становить від 5 до 50 мільйонів птахів. Підвид E. p. griseipecta, імовірно, є вимерлим, його представників не спостерігали з 1949 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Eupsittula pertinax: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 29 червня 2022
  2. Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 98.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 червня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]