Антрацен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антрацен[1]

Антрацен

Антрацен 3D
Назва за IUPAC Anthracene
Ідентифікатори
Номер CAS 120-12-7
PubChem 8418
Номер EINECS 204-371-1
DrugBank DB07372
KEGG C14315
ChEBI 35298
SMILES c3ccc2cc1ccccc1cc2c3
InChI 1/C14H10/c1-2-6-12-10-14-8-4-3-7-13(14)9-11(12)5-1/h1-10H
Номер Бельштейна 1905429
Номер Гмеліна 67837
Властивості
Молекулярна формула C14H10
Молярна маса 178,23 г/моль
Зовнішній вигляд безколірний
Густина 1,25 г/см³ при 19,85 °C, твердий
0,969 г/см³ за 220 °C, рідкий
Тпл 218
Розчинність (вода) нерозчинний
Розчинність метанол: 0,0908 г/100 мл
гексан: 0,164 г/100 мл
Небезпеки
Класифікація ЄС небезпечний для довкілля
Температура спалаху 121 °C (250 °F)
Температура самозаймання 540 °C (1 004 °F)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Антраце́н (грец. ανθραξ — вугілля) C14H10 — органічна сполука з класу поліциклічних ароматичних вуглеводнів. Безбарвні кристали з фіолетовою флуоресценцією, t°пл=216,1 °C. Міститься в кам'яновугільному дьогті (0,3–0,5%).

Електронний спектр поглинання антрацену (розчин у гексані) має піки на 26700 см−1коефіцієнтом екстинкції ε=8500), 39700 см−1 (ε=220000), 45200 см−1 (ε=11400), 53700 см−1 (ε=32000)[2].

В техніці антрацен виділяють з важких фракцій кам'яновугільної смоли (антраценової олії), що киплять між 270 і 400 °C. Антрацен використовують у виробництві антрахінону. Радянські вчені М. О. Ільїнський, О. Є. Порай-Кошиць та інші дослідили донецьку кам'яновугільну смолу з метою використання антрацену.

Дієновий синтез антрацену здійснюється по реакції Дільса-Альдера:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. NIST Chemistry WebBook Anthracene
  2. J. B. Birks. Photophysics of aromatic molecules. London et al.: Wiley, 1970.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]