Анабат перуанський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анабат перуанський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Горнерові (Furnariidae)
Рід: Чагарниковий філідор (Syndactyla)
Вид: Анабат перуанський
Syndactyla ucayalae
(Chapman, 1928)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Anachilus ucayalae
Simoxenops ucayalae
Посилання
Вікісховище: Syndactyla ucayalae
Віківиди: Syndactyla ucayalae
EOL: 284047
ITIS: 711565
МСОП: 22702872
NCBI: 2510090

Анаба́т перуанський[2] (Syndactyla ucayalae) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Амазонії. Раніше цей вид відносили до роду Анабат (Simoxenops), однак за результатами низки молекулярно-генетичних досліджень він був переведений до роду Чагарниковий філідор (Syndactyla)[4][5][6].

Довжина птаха становить 19 см. Верхня частина тіла рудувато-коричнева, тім'я і крила дещо темніші, надхвістя і хвіст рудувато-каштанові. Над очима охристі "брови". Нижня частина тіла руда. Дзьоб великий, міцний, сизуватий, нижня частина вигнута догори.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Перуанські анабати мешкають переважно на південному сході Перу (південь Укаялі і Мадре-де-Дьйос) і на крайньому північному сході Болівії , ізьоловані популяції мешкають також в бразильській Амазонії. Вони живуть в підліску вологих рівнинних тропічних лісів, поблизу річок. Віддають перевагу заростям бамбуку Guadua. Зустрічаються на висоті до 1300 м над рівнем моря.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Перуанським анабатам загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Syndactyla ucayalae. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 11 лютого 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  4. Taxonomy, vocalizations and natural history of Philydor dimidiatum (Furnariidae), with comments on the systematics of Syndactyla and Simoxenops // Bulletin of the British Ornithologist's Club. — 2005. — ISSN 0007-1595.
  5. Derryberry, E.P.; Claramunt, S.; Derryberry, G.; Chesser, R.T.; Cracraft, J.; Aleixo, A.; Pérez-Emán, J.; Remsen Jr, J.V.; Brumfield, R.T. (2011). Lineage diversification and morphological evolution in a large-scale continental radiation: the Neotropical ovenbirds and woodcreepers (Aves: Furnariidae). Evolution. 65 (10): 2973—2986. doi:10.1111/j.1558-5646.2011.01374.x. PMID 21967436.
  6. Brumfield, R.T., junio de 2012. «Integrar Simoxenops dentro de Syndactyla» [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] Propuesta (528) al South American Classification Committee. En inglés.