Актиноміцин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Актиноміцин D
Систематична назва (IUPAC)
2-amino-N,N'- bis[(6S,9R,10S,13R,18aS)- 6,13-diisopropyl- 2,5,9-trimethyl- 1,4,7,11,14-pentaoxohexadecahydro- 1H-pyrrolo[2,1-i] [1,4,7,10,13] oxatetraazacyclohexadecin- 10-yl]- 4,6-dimethyl- 3-oxo- 3H-phenoxazine- 1,9-dicarboxamide
Ідентифікатори
Номер CAS 50-76-0
Код ATC L01DA01
PubChem 2019
DrugBank APRD00124
Хімічні дані
Формула C62H86N12O16 
Мол. маса 1255.42 г/моль
Синоніми 2-Amino- 4,6-dimethyl- 3-oxo- 3H-phenoxazine- 1,9-dicarboxylic acid bis- [(5,12-diisopropyl- 9,13,16-trimethyl- 4,7,11,14,17-pentaoxo- hexadecahydro- 10-oxa- 3a,6,13,16-tetraaza- cyclopentacyclohexadecen- 8-yl)- amide]
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Зв'язування 5%
Метаболізм ?
Період напіврозпаду 36 годин
Виділення ?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Шляхи введення ?

Актиноміцин D — антибіотик, який продукується бактерією Streptomyces antibioticus й використовується як цитостатичний препарат у терапії декотрих онкологічних захворювань. Актиноміцин D є першим антибіотиком, у якого була виявлена протипухлинна активність.

Токсичність актиноміцину є перешкодою для лікування інфекційних хворіб.

Актиноміцини — антибіотики, які блокують матричну ДНК.

Синтез та властивості

[ред. | ред. код]

Актиноміцин синтезується за окисної конденсації 4-метил-3-оксі-4-метилбензойної кислоти, а сама 4-метил-3-оксі-4-метилбензойна кислота є продуктом метаболізму у мікроорганізмі-продуценті і є лабільною сполукою (ортоамінофенол), що робить можливим перебігання реакції окисної конденсації як ферментативним, та й неферментативним шляхами.

Виділення з продуктів гідролізу актиноміцину дезаміноактиноциніл-біс-L-треоніну й синтез цієї сполуки показали, що зв'язок хромофору із пептидною астиною молекули здійснюється за участі карбоксильних груп при атомах С-4 й С-5 актиноцину[1].

Триптофан є попередником у біосинтезі актиноміцину, оскільки радіоактивність -триптофану включається до хромофору актиноміцину[2], гомологи триптофану інгібують синтез актиноміцину, а декотрі продукти триптофанового циклу й 4-метил-3-оксі-4-метилбензойна кислота стимулюють його.

Інтеркаляція актиноміцину D у ДНК[3].

Вільна 4-метил-3-оксі-4-метилбензойна кислота знаходиться у міцелії Streptomyces antibioticus у слідових кількостях[4]. Вона бере початок від бензольного циклу триптофану, її метильна група — від S-метильної групи метионіну. Можливим попередником 4-метил-3-оксі-4-метилбензойної кислоти є 4-метил-3-оксі-кінуреїн, оскільки у міцелії стрептоміцетує фермент, який каталізує 4-метил-3-оксі-4-метилбензойну кислоту у 4-метил-3-оксі-кінуреїн[5].

Біосинтез відбувається у другій стадії розвитку мікроорганізмів[6], але можливі й паралельні ріст та синтез антибіотику[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Э.Шрёдер, К.Любке - Пептиды, том 2, с.500.
  2. SIVAK A, MELONI ML, NOBILI F, KATZ E. Biosynthesis of the actinomycin chromophore. Studies with DL-[7alpha-14C] tryptophan and L-[Me-14C] methionine. Biochim Biophys Acta. 1962 Feb 26;57:283–289.
  3. Thayaparan Paramanathan, Ioana Vladescu, Micah J. McCauley, Ioulia Rouzina2 and Mark C. Williams1 - Force spectroscopy reveals the DNA structural dynamics that govern the slow binding of Actinomycin D.
  4. Weissbach H., Redfield B., Beaven V. //J. Biological chemistry, 1965, vol.240, p.4377-4381.
  5. Periman D., Otani S., Periman K.//J.Antibiot. 1973,. Vol.23. P.289-296.
  6. Gross W., Katz E. - Application microbiology. 1957, vol.5, p.95-102.
  7. Williams W., Katz E. - Antimicrib. Agents Chemother. 1977, vol.11, p.281-390.