Адрессеавісен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адрессеавісен

Випуск газети від 1905 року.Перша сторінка.
Країна  Норвегія
Тип Щоденна газета
Мова норвезька
Видавець Adresseavisens forlagd
Формат Таблоїд
Періодичність 1 доба

Засновано 1767
Власник

Adresseavisen Media Group Polaris Media

Schibsted ASA
Головний редактор Арне Блікс
Головний офіс Тронгейм
Наклад

Щодений обіг 61,582 (2015) .Онлайн версі ві

двідуть~ 150 тисяч людей в день.

adressa.no
Мапа

Історія і профіль

[ред. | ред. код]
The Герб Норвегії на першій строрінці першого випуску 3 липня 1767.

Уперше газета була опублікована 3 липня 1767[1][2] як Kongelig allene privilegerede Trondheims Adresse-Contoirs Efterretninger, це робить її найдавнішою норвезькою газетою.0 Вона була заснована як класична рекламна газета.[3] Назва газети змінювалась декілька разів сьогоднішня назва походить із 1927 року.[4] На місцях чи регіонально її часто називають Adressa. Головне видавництво газети розміщено в Тронгейм.[2][5] що розташований біля гирла річки Нідельви.

Мартінус Лінд Ніссег (1744—1795) був засновником та першим головним редактором Adresseavisen.Після його смерті справу перейняв і далі успішно розвивав Матіас Конрад Петерсон, який дотримувався позитивних поглядів на французьку революцію та був одним з найрадикальніших журналістів у Норвегії. Редактори після них, зазвичай, були більш консервативними. У часи Петерсона газета була перейменована у Trondhjemske Tidender (приблизно Час Тронгейму) це також позначилося на самій газеті яка стала більш модерною та сучасною. Коли у газету приходили нові власники, вони називали її під свій манер, наприклад Trondhjems Adresseavis в 1890.Перша фотографія була опублікована у 1893 році. Впродовж 1920 газета була на грані банкрутства, але її зберіг новий редактор Гарольд Г'ю Торп, який займав свій пост аж до 1969.

Adresseavisen вважає себе консервативною газетою[2] і є частиною Adresseavisen Media Group що також володіють парою інших малих газет.[3] а також деякими радіо та іншими видами медіа, Radio-Adressa, і місцевою телебаченням, TV-Adressa (куплений у 2006: назва- TVTrøndelag). Головними виданнями є Fosna-Folket, Hitra-Frøya, Levanger-Avisa, Sør-Trøndelag, Trønderbladet та Verdalingen.[3] As of 2006 Schibsted і мала частка (31.7 %).[2] Акція Adresseavisen виставлені на фондовій біржі.

Adressavisen стала першою норвезькою газетою яка впровадила комп'ютерні технології 1967. Її сайт був запущений у 1996. Ґунар Флікер був головним редактором з 1989 to 2006. Adresseavisen основними форматими є брошура й таблоїд[6]

Тираж

[ред. | ред. код]

Тираж Adresseavisen був 87,000 копій у 2003 році,[7] 79,789 у 2007[8] і 61,086 у 2014.[9]

Онлайн версія Adressa.no має приблизно 155,000 щоденних відвідувачів. 2015.[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sigurd Allern (2007). From Party Press to Independent Observers?. Nordicom Review (Jubilee Issue): 63—79. Процитовано 12 грудня 2014.
  2. а б в г The press in Norway. BBC. 20 лютого 2006. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 24 січня 2015.
  3. а б в Norwegian media group uses innovative strategies to become a cross-media powerhouse. CCI Europe. Архів оригіналу за 28 January 2015. Процитовано 24 січня 2015.
  4. Printed history. The Hindu. 2 липня 2015. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 26 травня 2016.
  5. Norway. Press Reference. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
  6. A Small World – Role Models In Scandinavia (PDF). Göteborgs University. 2007. Архів оригіналу (PDF) за 6 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
  7. World Press Trends (PDF). World Association of Newspapers. Paris. 2004. Архів оригіналу (PDF) за 8 лютого 2015. Процитовано 15 лютого 2015.
  8. Eva Harrie (2009). The Nordic Media Market (PDF). Nordicom, University of Gothenburg. Göteborg. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2015.
  9. Opplagstall norske aviser [Circulation of Norwegian newspapers. 2014] (норв.). Media Norway. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 16 жовтня 2016.
  10. Statistics from TNG Gallup via MedieNorge, http://medienorge.uib.no/statistikk/medium/avis [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]