Іраклій Костецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Іраклій Костецький, ЧСВВ
Народився 1721(1721)
Перемишльщина
Помер 21 червня 1768(1768-06-21)
Умань, нині Черкаська область, Україна
·вбитий під час «уманської різанини»
Діяльність священик-василіянин, проповідник, місіонер, педагог
Конфесія уніат (греко-католик)

Іраклій Костецький (також Гераклій; 1721, Перемишльщина — 21 червня 1768, Умань) — діяч чернечого Чину св. Василія Великого в галузі просвіти і шкільництва, місіонер-проповідник, підніс значення Теребовлянського (Підгорянського) монастиря до центру студій для чернечої молоді.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з Перемишльщини. У 1750—1754 роках навчався в Папській колегії у Вільно, де здобув богословську освіту (прибув на навчання 8 грудня 1750 року, а виїхав 3 жовтня 1754 року)[1]. У 1758—1764 роках — ігумен монастиря оо. Василіян у Замості (нині м. Замосць, Польща), за його настоятельства активно провадилася розбудова обителі, пожвавилася душпастирська праця («місії», їх у цей час відбулося 22) серед мирян (у тому числі й римо-католиків) Холмської єпархії та Брацлавщини (Ладижин — нині місто Вінницької області, Тетіїв, Умань, Торговиця — нині село Новоархангельського району Кіровоградської області). За його участю було засновано монастир василіян у Кристинополі (нині м. Червоноград).

Улітку 1765 року на прохання київського воєводи, графа Францішка Салезія Потоцького очолив новостворений Уманський монастир василіан і колегіум при ньому. Після отримання звістки про наближення до Умані гайдамаків, розуміючи небезпеку, дозволив ченцям рятуватися та розпустив по домівках частину вихованців колегіуму, а сам, передбачаючи свою кончину, залишився, однак, у місті для підтримки міщан.

Загинув разом із кількома монахами-василіянами під час «уманської різанини» після захоплення міста гайдамаками.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 166. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]