Загнітник головчастий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Paronychia cephalotes)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Загнітник головчастий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Занігтиця (Paronychia)
Вид:
Загнітник головчастий (P. cephalotes)
Біноміальна назва
Paronychia cephalotes

Загнітник головчастий[1][2] або занігтиця голівчаста[3] (Paronychia cephalotes) — вид трав'янистих рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae), поширений на півдні Європи й у Туреччині[4]. Етимологія: грец. κεφαλη — «голова», грец. -οτεϛ — прикметниковий суфікс, який вказує на певну особливість[5].

Опис[ред. | ред. код]

Однорічник, 5–10 см заввишки. Квіти в головчастих суцвіттях; чашечка 2.5–4 мм, чашолистки вузьколінійні, гострі. Плід удвічі коротший від чашечки. Листки ланцетні, при верхівці зігнуті. Надземні пагони стеляться, внизу з одеревінням[1].

Поширення[ред. | ред. код]

Європа: Україна, Молдова, Румунія, Болгарія, Угорщина, Греція, Македонія; Азія: Туреччина[4].

В Україні зростає на кам'янистих схилах, на відслоненнях — на півдні Степу і в Криму, часто; в Лісостепу, спорадично[1].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 72. (рос.)(укр.)
  2. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0. (укр.)
  3. Paronychia cephalotes // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. а б Euro+Med Plantbase. The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30.01.2018. (англ.)
  5. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 30.01.2018.