249-та стрілецька дивізія (СРСР, II формування)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
249-та стрілецька дивізія (СРСР, II формування)

249-та Естонська стрілецька дивізія (2-го формування) — піхотне з'єднання у складі Збройних сил СРСР під час Німецько-радянської війни.

Почала формування з 10 лютого по 13 вересня 1941 року в Челябінській області, Чебаркуль, як 423-тя стрілецька дивізія, у березні 1942 року перейменована на 249-ту стрілецьку дивізію.

Сформована як національне формування: її кістяк склали колишні офіцери естонської армії, службовці винищувальних батальйонів, укомплектованих добровольцями з-поміж жителів Естонії, мобілізовані в Червону Армію жителі Естонської РСР, естонці, що проживали в СРСР до 1940 року, і радянські працівники, що були евакуйовані вглиб Радянського Союзу. У складі дивізії близько 80 % становили етнічні естонці, 20 % — росіяни, українці, білоруси, євреї та ін. До грудня 1942 року перебувала в резерві.

13 жовтня 1942 року розпочала перекидання в діючу армію в район Андреаполя. Потім вела бойові дії у складі 8-го Естонського стрілецького корпусу разом із 7-ю Естонською стрілецькою дивізією.

Брала участь у бойових діях у складі 42-ї та 1-ї ударних армій. З 13 грудня 1942 року у складі 8-го Естонського стрілецького корпусу 3-ї Ударної армії брала участь у штурмі міста та фортеці Великі Луки. На початок боїв, 12 грудня, в ній 10482 особи, тобто укомплектована. 25 грудня в дивізії залишилося 8866 осіб, до 10 січня — 4459 осіб[1].

Закінчила війну на островах Естонії.

Брала участь у захопленні Великих Лук, Невеля, Нарви, Тарту, у Талліннській наступальній операції, ліквідації Курляндського угруповання ворога.

28 червня 1945 року дивізія перетворена на 122-гу гвардійську Естонську Червонопрапорну стрілецьку дивізію[2]. Надалі в боях участі не брала. 12 травня 1946 року розформована.

Повна назва

[ред. | ред. код]

249-та стрілецька Естонська ордена Леніна Червонопрапорна дивізія.

Підпорядкування

[ред. | ред. код]

Склад дивізії

[ред. | ред. код]
  • 917-й стрілецький ордена Червоної Зірки полк
  • 921-й стрілецький Червонопрапорний полк
  • 925-й стрілецький ордена Червоної Зірки полк
  • 779-й артилерійський полк
  • 307-й окремий винищувально-протитанковий ордена Олександра Невського дивізіон
  • 328-ма окрема розвідувальна рота
  • 417-й окремий саперний батальйон
  • 669-й окремий батальйон зв'язку (197-ма окрема рота зв'язку)
  • 267-й окремий медико-санітарний батальйон
  • 243-тя окрема рота хімічного захисту
  • 75-та автотранспортна рота
  • 312-та польова хлібопекарня
  • 288-й (939-й) дивізійний ветеринарний лазарет
  • 1883-тя польова поштова станція
  • 1194-та польова каса Державного банку

Командний та особовий склад дивізії

[ред. | ред. код]

Командири дивізії

[ред. | ред. код]
  • Артур Сімсон. Начальник штабу полковник.
  • Густав Кунд. Начальник штабу підполковник.
  • Оскар Реємет. Заступник начальника штабу, майор.
  • Едмунд Пюсс. Командир 1-го оперативного (кадрового) відділу штабу дивізії, майор.
  • Давид Киляко. Командир 1-го оперативного (кадрового) відділу штабу дивізії, майор.
  • Оскар Труус. Командир 2-го оперативного (розвідувального) відділу штабу дивізії, капітан (пізніше майор).

Політкерівництво

[ред. | ред. код]

Деякі солдати дивізії

[ред. | ред. код]
  • Альберт Репсон. Командир взводу 925-го стрілецького полку, лейтенант. Герой Радянського Союзу. Звання присвоєно 24 березня 1945 року за відвагу, виявлену в боях за острів Муху 29 вересня 1944 року.
  • Микола Матяшин. Кулеметник 925-го стрілецького полку, молодший сержант. Герой Радянського Союзу. Звання присвоєно 24 березня 1945 року за відвагу, виявлену в боях за острів Муху 29 вересня 1944 року.
  • Йоганн (Йоганнес) Мяе. Начальник артилерії, підполковник (пізніше полковник).
  • Карле Ару. Командир 779-го артилерійського полку, підполковник.
  • Фрідріх_Альбрерт Ольбрей. Командир 669-го окремого батальйону зв'язку, майор.
  • Ріхард Куремаа. Потрапив у полон 31 грудня 1942 року під час Великолукської наступальної операції, рядовий.
  • Август Ребанес. Командир 75-ї автотранспортної роти, інтендант 2 рангу.
  • Освальд-Вільгельм (Олав) Муллас. Командир 921-го стрілецького полку, підполковник.
  • Аво Лайдо. Начальник штабу 779-го артилерійського полку, капітан.
  • Ерік Лооритс. Начальник штабу 779-го артилерійського полку, капітан.
  • Микола Транкман. Командир 307-го окремого винищувально-протитанкового ордена Олександра Невського дивізіону, капітан.
  • Гейнріх Уукківі. Військовослужбовець 417-го окремого саперного батальйону, молодший лейтенант.
  • У 249-й дивізії також воювали 67 естонських шведів.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 16 березня 1942 року — Орден Леніна Орден Леніна — нагороджена Указом Президії Верховної Ради СРСР за зразкове виконання завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому доблесть та мужність.[3]
  • 22 жовтня 1944 року — Орден Леніна Орден Червоного Прапора — нагороджена Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 жовтня 1944 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецькими загарбниками, за оволодіння столицею Естонської РСР містом Таллінн і виявлені при цьому доблесть та мужність[4].

Нагороди частин дивізії:

  • 917-й Естонський[5] стрілецький ордена Червоної Зірки[6] полк
  • 921-й Естонський[5] стрілецький Червонопрапорний[6] полк
  • 925-й Естонський[5] стрілецький ордена Червоної Зірки[6] полк
  • 779-й артилерійський ордена Кутузова[6] полк
  • 307-й окремий винищувально-протитанковий ордена Олександра Невського[6] дивізіон

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Забытые битвы: между Сталинградом и Курской Дугой. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
  2. Приказ НКО СССР № 0126 от 28 июня 1945
  3. Сборник приказов РВСР, РВС СССР, НКО и Указов Президиума Верховного Совета СССР о награждении орденами СССР частей, соединений и учреждений ВС СССР. Часть I. 1920—1944 гг. стр.110
  4. Указ ПВС СССР от 22 октября 1944 года стр.512
  5. а б в Так в указе ПВС СССР от 16 декабря 1944 года о награждении полка орденом
  6. а б в г д Указ Президиума Верховного Совета СССР от 16 декабря 1944 года — за образцовое выполнение заданий командования в боях с немецкими захватчиками, за овладение островом Сарема (Эзель) и проявленные при этом доблесть и мужество(Сборник приказов РВСР, РВС СССР, НКО и Указов Президиума Верховного Совета СССР 1966 о награждении орденами СССР частей, соединений и учреждений ВС СССР. Часть II. 1945 −1966 гг. стр.21-23)

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]