Список позначень військової авіації США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Протягом своєї історії США використовували кілька різних систем позначення для військової авіації (включно з БПЛА) та ракетного озброєння (див. Список позначень ракетного озброєння США). Першу з них було розроблено 1911 року для морської авіації флоту. Протягом тривалого часу авіація та ракети мали різні назви в Повітряних силах, Флоті та Армії США, допоки у 1962 та 1963 позначення не було об'єднано в одну спільну систему для літальних апаратів та ракет відповідно, яка використовується досі.

До 1962 (Флот)

[ред. | ред. код]

Нижче наведено системи позначень, що використовувались у Флоті США, Корпусі морської піхоти США та Береговій охороні США.

1911—1914

[ред. | ред. код]

Перша система була створена Флотом США 1911 року для літальних апаратів, важчих за повітря. Позначення містило один алфавітний буквений індекс для виробника та числовий індекс моделі[1]:

1914—1917

[ред. | ред. код]

У березні 1914 Флот США запровадив нову систему, подібну до системи позначень для кораблів. Літаки, що перебували на службі під час прийняття нової системи, отримали нове позначення[1].

Позначення містило один алфавітний буквений індекс для типу літального апарата, індекс типу для літаків та числовий індекс моделі[2]:

Ця система була закинута 1917 та не отримала заміни до 1922 року. Під час цього періоду флот використовував заводські найменування. Втім, деякі літаки отримували індекси в цій системі й після цього — ймовірно, неофіційно[5].

1922—1962

[ред. | ред. код]

29 березня 1922 року разом із реорганізацією Бюро аеронавтики[en] було запроваджено нову систему позначень для авіації. Позначення містили такі індекси:

(призначення)(номер моделі)(виробник)-(підтип)(модифікація)

Наприклад, позначення F4U-1A означало, що мається на увазі винищувач (F) четвертої моделі[a] (4) виробництва Chance Vought (U), перший основний підтип (1), певна модифікація (A).

Прототипи літаків отримали префікси X, передсерійні — Y, а дирижаблі — Z[2].

Після Другої світової флот та ВПС погодились стандартизувати назви деяких тренувальних літаків. Зокрема, T-28 Trojan[en] та T-34 Mentor[en] використовувались у флоті під цими назвами системи повітряних сил[6].

До 1962 (Армія та ВПС)

[ред. | ред. код]

Нижче наведено системи позначень, що використовувались в Авіаційній службі Армії США (існувала протягом 1918—1926), Повітряному корпусі Армії США (1926—1942), Повітряних силах Армії США (1941—1947), Повітряних силах США та Армії США.

1919—1924

[ред. | ред. код]

Впродовж цього періоду Авіаційна служба Армії США використовувала систему позначень, що складалась із двох або трьох символів. Наприклад, PW (англ. Pursuit, Water-cooled) — винищувач з двигуном з водяним охолодженням, GA (англ. Ground Attack) — ударний літак[7][8][9].

1924—1962

[ред. | ред. код]

З 1924 до 1947 повітряні формування Армії США використовували систему позначень, що мала такий вигляд[7][8]:

(спеціальний префікс)(основне призначення)-(номер моделі)(серія)

Наприклад, позначення P-47A означало, що мається на увазі 47-й за порядком із 1925 року винищувач (англ. P — pursuit) серії/модифікації A. 1947 року, разом із відокремленням Повітряних сил в окремий вид військ, деякі категорії призначення було прибрано, деякі перейменовано — наприклад, позначення для винищувачів P (англ. pursuit) було замінено на F (англ. fighter)[9].

Ця система з рядом модифікацій лягла в основу спільної системи для всіх родів військ, створену 1962 року[10][11].

1956—1962 (Армія)

[ред. | ред. код]

З 1956 до 1962 Армія США використовувала власну спрощену систему позначень для власної авіації.

Після 1962

[ред. | ред. код]

1962 та 1963 року було прийнято нові системи позначень для військової авіації та ракетного озброєння відповідно, також відомі як 1962 US Tri-Service aircraft designation system та 1963 United States Tri-Service rocket and guided missile designation system («система позначень зразка 1962/1963 для військової авіації/некерованих та керованих ракет»). Ці системи поклали спільні позначення для авіації та ракет (включно з наземними) для ВПС, ВМС, КМП та Армії США. Після того рядом документів ці системи було дещо модернізовано та додано системи позначень для БПЛА та деяких інших видів техніки. Вони є чинними на цей день.

Значна кількість техніки отримала нові індекси в новій системі: так, F4H Phantom (позначення в ВМС)/F-110 Spectre (в ВПС) став F-4 Phantom II.

Інші системи

[ред. | ред. код]
  • X-літаки — система позначень експериментальної авіаційної техніки США.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Номер моделі надавався послідовно для кожного типу кожної компанії. Тобто, F4U — четвертий винищувач компанії Chance Vought
  1. а б Сванборо та Боуерс, 1976, с. 4.
  2. а б Сванборо та Боуерс, 1976, с. 5.
  3. free balloon — Англо-український словник авіаційних термінів. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 14 квітня 2023.
  4. kite balloon — Англо-український словник авіаційних термінів. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 14 квітня 2023.
  5. Сванборо та Боуерс, 1976, с. 29.
  6. Сванборо та Боуерс, 1976, с. 6.
  7. а б Бріджес, Дерек (3 грудня 2006). U.S. Military Aircraft Designation Systems (англійською) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2023.
  8. а б Systems of Designation. www.driko.org. Процитовано 15 квітня 2023.
  9. а б Green, Michael (2016). Combat aircraft of the United States Air Force : rare photographs from wartime archives. Barnsley, South Yorkshire. ISBN 978-1-4738-8012-2. OCLC 945697906.
  10. Danby, Peter A. (1977). United States Navy serials 1941 to 1976 (вид. 3rd ed). Liverpool: Merseyside Aviation Society. ISBN 0-902420-13-5. OCLC 317620459.
  11. Danby, Peter A.; Merseyside Aviation Society (1978). United States Air Force serials 1946 to 1977 (вид. 5th ed. repr. (incorporating additions and amendments)). Liverpool: Merseyside Aviation Society. ISBN 0-902420-22-4. OCLC 263714296.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Сванборо, Ґордон; Боуерс, Пітер М. (1976). United States Navy Aircraft since 1911 (вид. 2). Аннаполіс, Меріленд: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-968-5.