Опитне (Покровський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Опитне
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Покровський район Покровський район
Громада Авдіївська міська громада
Облікова картка Опитне 
Основні дані
Населення 755
Поштовий індекс 86081
Телефонний код +380 6236
Географічні координати 48°05′46″ пн. ш. 37°43′22″ сх. д. / 48.09611° пн. ш. 37.72278° сх. д. / 48.09611; 37.72278 (Опитне)Координати: 48°05′46″ пн. ш. 37°43′22″ сх. д. / 48.09611° пн. ш. 37.72278° сх. д. / 48.09611; 37.72278 (Опитне)
Висота над рівнем моря 207 м
Водойма р. Водяна


Відстань
Найближча залізнична станція: Авдіївка
Селищна влада
Адреса вул. Молодіжна, 5, м. Авдіївка, 86063, Покровський район Донецька область
Голова селищної ради Добряк Сергій Вікторович
Карта
Опитне. Карта розташування: Україна
Опитне
Опитне
Опитне. Карта розташування: Донецька область
Опитне
Опитне
Мапа

Опитне у Вікісховищі

О́питне — селище Авдіївської міської громади Покровського району Донецької області, в Україні. Населення становить 755 осіб.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Відстань до Ясинуватої становить близько 15 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Землі села межують на півночі з Авдіївкою Донецької області, а на півдні через E50 з Донецьким міжнародним аеропортом (Київський район Донецька).

До початку війни на сході України селище вважалось елітною околицею Донецька з населенням більше 855 чоловік. Станом на серпень 2019 в селищі залишилось 38 чоловік.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Назва селища походить від Донецької овоче-баштанної дослідної станції, яка була на території сучасного населеного пункту і спеціалізувалася на вирощуванні різноманітних сільськогосподарських культур[2].

Упродовж російсько-української війни на сході України селище потрапило до зони бойових дій[3].

7 серпня 2014 року автомобіль УАЗ-3151, яким керував солдат Збройних сил України Алдошин Максим Олександрович (1991—2014), потрапив поблизу селища в засідку терористів, внаслідок чого воїн зазнав важких поранень і помер у військовому шпиталі міста Покровськ[4], помер майор юстиції Михайло Кондратьєв.

6 листопада 2014 року бійці Добровольчого українського корпусу та 93-ї окремої механізованої бригади повернули селище під контроль України[5]. Вранці 12 листопада від розриву міни під час обстрілу біля Опитного загинув солдат 93-ї бригади Богдан Муштук.

23 січня 2015 року під час бойових дій у населених пунктах Опитне та Водяне українські військові знищили батальйон бойовиків, а саме більше 50 терористів, 5 осіб взято в полон, захоплено 2 БМП противника, знищено 4 танки, автомобільна техніка та набої[6]. 19 лютого під мінометним обстрілом загинув сержант 90-го батальйону Андрій Горбенко.

20 березня 2015 у районі аеропорту Донецька під час бойового зіткнення в районі спостережного поста біля села Опитне, потрапивши в засідку російських диверсантів і прикриваючи своїх побратимів, загинув старшина Максим Ридзанич.

7 квітня при обстрілі терористами загинув старший солдат батальйону «Київська Русь» Віктор Гуменюк та солдат Олег Тимко.

24 квітня при виконанні бойового завдання поблизу Опитного загинув старшина 11-го батальйону Олександр Сидоренко.

28 квітня 2015-го снаряд потрапив у кімнату, де відпочивали бійці, — один загинув, п'ятеро зазнали поранень. 1 травня від ран помер другий вояк — старший сержант 11-го мотопіхотного батальйону Олександр Бобок, не приходячи до тями.

11 травня 2015-го загинув поблизу Опитного під час виконання бойового завдання — підрив на вибуховому пристрої — старший солдат батальйону «Кривбас» Дмитро Астапов, згодом від смертельних травм — солдат 11-го батальйону Олександр Стрельчук.

28 травня під час мінометного обстрілу російськими терористами загинув солдат 93-ї бригади Роман Атаманюк, ще один вояк поранений. 12 червня в районі Донецького аеропорту під час виконання бойового завдання військовики 93-ї бригади їхали з села Водяне до селища Опитне, близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні, машина згоріла. Тоді загинули старший лейтенант Олександр Цисар, молодший лейтенант Олег Угринович та солдат Степан Загребельний, ще 5 бійців потрапили до шпиталю. 11 липня 2015 року під час бойового чергування на позиції під Опитним внаслідок ворожого обстрілу з гранатомету зазнав травм, несумісних з життям, солдат роти «Карпатська Січ» Леонід Москотін.

15 травня 2016-го у боях під Опитним загинув український вояк[7], 16 травня — загинуло 4 та поранено 4 терористів[8].

У серпні 2019 року в селищі почали проводити капітальний ремонт семи будинків. Волонтери домовились з представниками української влади та «представниками так званої „ДНР“» про збереження режиму тиші на час ремонту[1].

У листопаді 2022 року до півдня села підійшли російсько-окупаційні війська. Однак село трималося під українським стягом.11 листопада в результаті боїв із Семенівським батальйоном 1 бригади «ДНР» і Батальйона Спарта ЗСУ були витиснуті із села.

11 вересня 2023 року частина села була звільнена https://portal.lviv.ua/news/2023/09/11/zsu-zvilnyly-chastynu-opytnoho-minoborony

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 755 осіб, з них 23,58 % зазначили рідною українську мову, 76,29 % — російську, а 0,13 % — вірменську[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б 20 дней тишины на капремонт: как в Песках и Опытном впервые за пять лет войны восстанавливают дома. Свои.City (рос.). Процитовано 12 серпня 2019.
  2. Міста і села України. Донеччина. 2008
  3. Біля Донецька під удар артилерії сил АТО потрапили новоприбулі російські військові
  4. Хто, якщо не я!. Рідне Прибужжя. 11 грудня 2014. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 6 травня 2015.
  5. Українські військові звільнили Опитне від терористів (Відео). 24tv.ua. 8 листопада 2014. Процитовано 6 травня 2015.
  6. Міноборони: Українські військові знищили понад півсотні терористів
  7. В Опитному загинув український військовий
  8. На Донбасі загинули 9 російських військових, ще 14 поранені
  9. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 6 травня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]