Мухаджирський рух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мухаджи́рський рух або мухаджи́рство (махаджирство; араб. المهاجرون‎ «переселенці, емігранти») — масове і цілеспрямоване переселення правовірних мусульман в мусульманську країну з немусульманських країн, де мусульмани є меншиною або найчастіше мухаджирами стають втікачі внаслідок воєнних дій (наприклад, анексія християнською державою мусульманської країни), що не бажають миритися зі становищем релігійної (і національної) меншини, часто утисками своїх прав і свобод, а нерідко і загрозами фізичному існуванню.

Періодизація мухаджирства

[ред. | ред. код]

Передісторія мухаджирства йде корінням в епоху масових внутрішніх міграцій часів Кавказької війни (1817–1864). Як самостійний рух, сформувався в останній період війни і повоєнне п'ятдесятиріччя. В історії мухаджирства виділяють до шести етапів:

  1. друга половина 1850-х рр.
  2. перша половина 1860-х рр.
  3. друга половина 1860-х — початок 1870-х рр.
  4. 1870-ті рр.
  5. 1880-ті і початок 1890-х рр.
  6. друга половина 1890-х — 1920-ті рр.

Від періоду до періоду змінювалася не тільки чисельність емігрантів і напрям міграційних потоків, а й міграційна політика уряду. Під час воєн кордони між Росією і Туреччиною закривалися і масштаби переселення скорочувались.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Мухаджи́ри (араб. букв. «переселенці») — термін, що походить від арабського слова хіджра «переселення». Первинно поняття стосувалось історичного (622 рік) переселення з Мекки до Ясрибу (майбутня Медіна) групи перших вірників-мусульман на чолі з самим Пророком Мухамедом, що втікали від переслідувань язичників.

В історичній літературі термін мухаджири, мухаджирський рух пов'язаний з конкретними масовими переселеннями мусульманського населення, що історично мали місце, в тому числі і на території колишньої Російської імперії.

Історія мужаджирських рухів

[ред. | ред. код]

Мухаджирський рух охоплював у різний час чимало країн — зазвичай як наслідки загарбницьких війн (наприклад, загарбання Кавказа і Криму Російською імперією), але також як результат компромісів (переселення урдумовних індійських мусульман до Пакистану).

Прикладами мухаджирських рухів є:

Причини мухаджирства

[ред. | ред. код]

Еміграція в Османську імперію обумовлена цілим комплексом причин, а не тільки репресивною політикою Росії. Головною причиною було, звісно, насильницький згін з рідних місць, але також мав місце і економічний фактор. Зростаюче розорення місцевої еліти і обезземелення горян після Кавказької війни. Знать позбулася своїх привілеїв, гірські клани не могли повернути конфісковані у них російськими військовими і імамами володінь. Знищено рабство і работоргівлю військовополоненими, що складали важливе джерело доходів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]