Мефодій (Кудряков)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Митрополит Мефодій
Прапор
Прапор
3-й Предстоятель УАПЦ
14 вересня 2000 — 24 лютого 2015
Церква: УАПЦ
Попередник: Димитрій (Ярема)
Наступник: Макарій (Малетич)
2000-2002 - як митрополит Тернопільський, з 2002 - як митрополит Київський
3-й Митрополит Київський і всієї України
14 вересня 2002 — 24 лютого 2015
Церква: УАПЦ
Попередник: Мстислав (Скрипник)
Наступник: Макарій (Малетич)
Митрополит Тернопільський і Подільський
19 жовтня 1997 — 24 лютого 2015
Церква: УАПЦ
Попередник: Василій (Боднарчук)
Наступник: Мстислав (Гук)
Єпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський
17 червня 1995 — 19 жовтня 1995
Церква: УПЦ КП
Попередник: Стефан (Ладчук)
Наступник: Антоній (Махота)
 
Альма-матер: Московська духовна академія
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Валерій Андрійович Кудряков
Народження: 11 березня 1949(1949-03-11)
м. Копичинці, Тернопільська область, УРСР
Смерть: 24 лютого 2015(2015-02-24) (65 років)
Київ, Україна Україна
Похований: Тернопіль, територія храму Різдва Христового
Чернецтво: липень 1993
Єп. хіротонія: 17 червня 1995
Хто висвятив у єпископа Володимир (Романюк), Ізяслав (Карга)
 
Автограф:

Нагороди:

Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

CMNS: Мефодій у Вікісховищі

Митрополит Київський і всієї України Мефодій (в миру Валерій Андрійович Кудряков11 березня 1949, Копичинці, Тернопільська область, Українська РСР — 24 лютого 2015, Київ, Україна) — український громадсько-політичний та церковний діяч, третій глава Української автокефальної православної церкви у 2000—2015 роках, Митрополит Київський і всієї України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 11 березня 1949 року в місті Копичинцях Гусятинського району Тернопільської області. Вищу духовну освіту здобув у Московських духовних семінарії й академії в Загорську.

  • 1968 — закінчив середню школу у м. Монастириська.
  • 1969—1971 — перебував у лавах радянської армії.
  • 1977—1981 — навчання в Московській духовній семінарії.
  • 27 червня 1981 — Митрополитом Львівським і Тернопільським Миколаєм (Юриком) рукопокладений у диякони (целібат), а наступного дня (28 червня того ж року) у священики.
  • 1985 — призначений благочинним по Тернопільській області.
  • 1986 — поступив на заочний відділ Московської духовної академії.
  • 1987 — як прихильник автокефального статусу Української церкви заборонюється у священнослужінні рішенням архієпископа Львівського і Тернопільського Никодима (Руснака).
  • 1989 — зняття заборони у священнослужінні та відновлення у клірі Львівської та Тернопільської єпархії.
  • 1990 — протоієрей Валерій Кудряков приєднується до кліру Української Автокефальної Православної Церкви.
  • 1990, 29 квітня — разом з іншими священиками вперше в Тернополі освячує на Театральному майдані національний прапор України[1]
  • 1993 — прийняття чернечого постригу з іменем Мефодій на честь рівноапостольного Мефодія, учителя слов'янського (869).
  • 1995 — призначений керуючим Канцелярією Святішого Патріарха Київського і всієї Русі-України Володимира (1993—1995).
  • 17 червня 1995 — Святішим Патріархом Київським і всієї Русі-України Володимиром та єпископом Донецьким і Луганським Ізяславом (Каргою) рукоположений у сан єпископа Хмельницького і Кам'янець-Подільського.
  • 19 жовтня 1995 — після смерті Святішого Патріарха Київського і всієї Русі-України Володимира визнав юрисдикцію Української Автокефальної Православної Церкви.
  • 1997 — піднесений у сан архієпископа Тернопільського і Подільського,
  • 1999 — піднесений у сан митрополита Тернопільського і Подільського.
  • 1 березня 2000 — рішенням IV Помісного Собору Української автокефальної православної церкви обраний місцеблюстителем Патріархого престолу УАПЦ.
  • 14 вересня 2000 — обраний Предстоятелем Української автокефальної православної церкви з титулом митрополита Тернопільського і Подільського.
  • 2002 — на наполегливе прохання Архієрейського собору УАПЦ та у відповідності до статуту УАПЦ (п. 6.1) приймає на себе титул «Блаженніший Митрополит Київський і всієї України».
  • 24 лютого 2015 — на 66-му році життя внаслідок хвороби помер у Києві[2].
  • 27 лютого 2015 — похований на території церкви Різдва Христового в Тернополі.
Похорон
Труна Блаженнішого Митрополита Мефодія в Андріївській церкві, Київ, 25.02.2015
Митрополит Олександр (Драбинко) на похороні Блаженнішого Митрополита Мефодія, Андріївська церква, Київ, 25.02.2015
Юлія Тимошенко та Перший помічник Митрополита Мефодія Наталія Шевчук на похороні владики. Андріївська церква, Київ, 25.02.2015
Андрій Юраш та Віктор Бондаренко біля домовини митрополита Мефодія в Андріївській церкві, Київ, 25.02.2015
Панахида в церкві Різдва Христового в Тернополі, 26.02.2015
Панахида в церкві Різдва Христового в Тернополі, 26.02.2015
Панахида в церкві Різдва Христового в Тернополі, 26.02.2015
Поховання в Тернополі, 26.02.2015
Могила Митрополита Мефодія, Церква Різдва Христового, Тернопіль

Позиція стосовно канонічного визнання УАПЦ

[ред. | ред. код]
Галерея
Митрополит Мефодій нагороджує Президента Леоніда Кучму орденом Андрія Первознанного, найвищу нагороду Української автокефальної православної церкви — «Київський Хрест», 18.06.2004
Митрополит Мефодій проводить літургію в Андріївській церкві у Дрогобичі (Львівська обл.) у неділю, 8.07.2007
Митрополит Мефодій очолив Божественну літургію у Свято-Андріївському храмі м. Дрогобича, 8.07.2007
Урочисті заходи з нагоди 16-ї річниці Незалежності України на Софійській площі в Києві, Митрополит Мефодій у другому ряду зліва, 24.08.2007
Митрополит Мефодій у день 60-річного ювілею в Андріївській церкві, 11.03.2009
Файл:Митрополит Мефодій на спільному засіданні Всеукраїнської ради Церков 13 липня 2009.jpg
Митрополит Мефодій на спільному засіданні Всеукраїнської ради Церков, 13.07.2009
Митрополит Мефодій на святкуванні Дня незалежності України на Майдані Незалежності, 24.08.2010
Файл:Митрополит Мефодій на святковому недільному богослужінні, Тернопіль, 22 червня 2014 року.jpg
Блаженніший Мефодій на святковому богослужінні у 2-гу неділю після П'ятидесятниці, Тернопіль, 22.06.2014
Відзначення річниці Голодомору біля пам'ятника жертвам Голодомору в стіні церкви Різдва Христового в Тернополі. Митрополит Мефодій третій зліва
Митрополит Мефодій освячує великодні кошики в Андріївській церкві, Київ, 20.04.2014
Митрополит Мефодій підписує антимінс під час освячення храму в Свято-Серафимівському скиті, село Кривець Івано-Франківської області, 1.08.2014
Митрополит Мефодій освячує військову форму для воїнів, що беруть участь у захисті територіальної цілісності України на Донбасі, Київ, Андріївська церква, 9.09.2014
Митрополит Мефодій і його душерозпорядник Роман Будзинський у вівтарі Андріївської церкви (Київ) на престольне свято храму. Спільне причастя з духовенством, 19.11.2014
Митрополит Мефодій виступає на вечорі пам'яті Блаженнішого Митрополита Володимира (Сабодана), Київ, Софія Київська, 23.11.2014
Митрополит Мефодій під час Різдвяного богослужіння в Андріївській церкві, Київ 6.01.2015

Митрополит Мефодій вважав головним завданням УАПЦ отримання канонічного визнання від Матері-Церкви, тобто від Константинополя. Він вважав, що давня Київська Церква має історичне право на автокефалію. Будучи Предстоятелем він був готовим тимчасово відмовитися від автокефалії для того, щоб увійти до складу Константинопольского патріархату та здобути канонічне визнання. Владика зробив чимало для того, щоб Українська автокефальна православна церква розвивалася саме як Помісна Церква, яка є невід'ємною частиною світового православ'я.[3][4][5][6][7][8][9]

Участь в об'єднавчому процесі

[ред. | ред. код]

У 2006 році митрополит Мефодій у своєму інтерв'ю зазначив:

«Ми сім разів були у Вселенського Патріарха. Було благословення робити все для того щоби поєднати наше розрізане православ'я. І тоді буде благословення на Помісну Українську Церкву. Вперше ми вели об'єднавчі переговори з Його Святістю Філаретом (УПЦ КП), але, на жаль, все розвалилось, бо з тієї сторони ми не бачили взаємопорозуміння і бажання вести переговори на ґрунті любові. Там було одне бажання — обдурити нас, приєднати і знищити. Вони не боролись за одну Церкву, але боролись за матеріальні скарби — за храми».[10]

У відкритому листі до Філарета митрополит Мефодій 2009 року наголошував:

«Українська Автокефальна Православна Церква життєво зацікавлена в об'єднанні українського православ'я на ґрунті повної канонічної незалежності (автокефалії) та робитиме від неї залежне, аби це об'єднання відбулося».[11]

Митрополит Мефодій вважав, що основною перепоною на шляху об'єднання православних церков в Україні в єдину помісну церкву є особистість патріарха УПЦ КП Філарета, який не погоджувався на об'єднання без гарантій йому особисто зберегти патріарший куколь за собою[12].

Так, у 2008 році на переговорах про вихід із канонічної ізоляції, представники вселенського патріархату запропонували УПЦ КП наступні умови:

  • тимчасова відмова від статусу патріархату;
  • входження до юрисдикції вселенського патріархату з метою отримання томосу про автокефалію в майбутньому;
  • формування канонічних керівних органів української церкви в юрисдикції вселенського патріархату з благословення вселенського патріарха (зокрема, обрання Предстоятеля Церкви актом вселенського патріарха з трьох альтернативних кандидатур, які висуває український єпископат).

Дану модель було запропоновано лише як перехідну до остаточного канонічного унезалежнення Української Церкви — видання томосу про автокефалію. Протягом переговорів українська сторона мала реальну можливість значно оптимізувати модель канонічної легітимізації УПЦ КП та УАПЦ. Однак для цього українська сторона теж мала піти на зустріч Константинополю, а саме погодитися, що предстоятель української церкви в складі вселенського патріархату обиратиметься Вселенським Патріархом з трьох запропонованих українським єпископатом кандидатур. УАПЦ погодилися утриматися від висунення власних кандидатур. Отже в УПЦ КП була можливість висунути на посаду предстоятеля кандидатуру патріарха Філарета і ще дві кандидатури з числа єпископату УПЦ КП. Але цей варіант було відкинуто[13][14].

Заповіт

[ред. | ред. код]
Вшанування
Тернопільський обласний краєзнавчий музей. Відкриття виставки пам'яті Блаженнішого Мефодія, митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української автокефальної православної церкви, організованої Фондом пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія. Облачення і горний престол
Тернопільський обласний краєзнавчий музей. Відкриття виставки пам'яті Блаженнішого Мефодія. Облачення і фотографії митрополита
Виставка пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія в Тернополі. Рукописи і особисті речі митрополита
Виставка пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія в Тернополі. Міський голова Сергій Надал
Виставка пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія в Тернополі. Портет митрополита
Виставка пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія в Тернополі. Гості
Відкриття виставки пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія в Тернополі
Панахида за митрополитом Мефодієм у річницю його смерті на могилі
Панахида за митрополитом Мефодієм у річницю його смерті на могилі
Молитва Святійшого за спокій душі спочилого Митрополита Мефодія
Святійший Патріарх Філарет у супроводі духовенства УПЦ КП
Святійший Патріарх Філарет у супроводі духовенства УПЦ КП

На 40-й день від дня смерті Блаженнішого Мефодія опублікований його Духовний Заповіт, у якому наголошується на доцільності синодальної форми управління в УАПЦ на основі канонічної моделі Елладської православної церкви, а також на продовженні довголітнього курсу УАПЦ на встановлення співпричастя зі Вселенським Патріархатом.

Також Блаженніший заповідав продовжити діалог з єпископатом УПЦ Київського Патріархату та україноцентричною частиною єпископату УПЦ МП на чолі з митрополитом Олександром (Драбинком) про об'єднання в єдину помісну та канонічно визнану Вселенським Православ'ям Православну Церкву, але не приймати рішень щодо поєднання з іншими православними юрисдикціями в Україні без канонічного благословення Вселенського Патріарха Варфоломія І[15].

Фонд пам'яті

[ред. | ред. код]

Після смерті Митрополита Мефодія його найближчим оточенням створено Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія[16], метою діяльності якого є збір та публікація праць Блаженнішого, створення документального фільму про його життя та діяльність.

У травні 2015 року Фондом видано книгу «Один народ, одна мова, одна церква»[17], куди увійшли вибрані праці, написані ним у часи предстоятельського служіння в УАПЦ. У статтях і наукових дослідженнях спочилого Предстоятеля УАПЦ аналізується головна історична подія церковного життя України ХХ століття — відновлення автокефального буття Української Церкви та проголошення Київського Патріархату. В численних документах Патріархії та Архієрейського собору УАПЦ, написаних митрополитом Мефодієм або під його безпосереднім керівництвом, розкрито історичні та канонічні причини сучасної канонічної кризи українського православ'я, визначено головні помилки автокефального руху та шляхи їх подолання, окреслено еклезіологію відродження УАПЦ та входження цієї церкви у співпричастя зі Вселенським Константинопольським Патріархатом.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У річницю смерті митрополита Мефодія 24 лютого 2016 року в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї зусиллями Фонду відкрито виставку пам'яті Його Блаженства, на якій було представлено церковне облачення митрополита, його особисті речі, книги, рукописи[18]. Перед відкриттям виставки пройшов експертний круглий стіл «Об'єднаємо Церкву — об'єднаємо Україну: Спадщина Митрополита Мефодія та консолідація Українського Православ'я» за участі духовних осіб різних християнських конфесій, представників влади та громадськості.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (22 липня 2008) — за визначний особистий внесок в утвердження духовності, гуманізму та милосердя, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі[19]
  • Орден «За заслуги» I ст. (10 березня 2009) — за багатолітню плідну церковну діяльність, утвердження ідеалів духовності, милосердя і злагоди в суспільстві[20][21]
  • Орден «За заслуги» II ст. (15 травня 2003) — за вагомий особистий внесок у відродження духовності, утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві, активну миротворчу та благодійну діяльність[22]
  • Орден «За заслуги» III ст. (21 серпня 2001) — за значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток України, вагомі трудові досягнення та з нагоди 10-ї річниці незалежності України[23]
  • «Почесний громадянин міста Тернополя» (2017)[24].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Освячення національного прапора в Тернополі. 1990 рік на YouTube // Валерий Смирнов. — 2017. — 20 серпня.
  2. Помер предстоятель Української автокефальної православної церкви митрополит Мефодій (Кудряков). Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 25 лютого 2015.
  3. Блаженніший Митрополит МЕФОДІЙ: з думок про долю Української Церкви. Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ (укр.). Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 15 жовтня 2015.
  4. В очікуванні канонічного визнання. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. https://plus.google.com/b/116699980639406409904/. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 жовтня 2015.
  5. Київ – Новий Єрусалим. Звернення Архиєрейського Собору УАПЦ від 16 липня 2010 р. Б. Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ (укр.). Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 15 жовтня 2015.
  6. Здобутки та помилки „проекту Патріархат”. risu.org.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 жовтня 2015.
  7. Послання Блаженнішого Митрополита МЕФОДІЯ Предстоятеля УАПЦ з нагоди 20-ліття відновлення автокефалії до священства УАПЦ. Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ (укр.). Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 15 жовтня 2015.
  8. Проголошення Київського Патріархату. Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 15 жовтня 2015.
  9. Відкритий лист Предстоятеля УАПЦ Мефодія Філарету. Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ (укр.). Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 15 жовтня 2015.
  10. Предстоятель УАПЦ: «Нинішній міністр юстиції — це кара Божа для України…». risu.org.ua. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 17 жовтня 2015.
  11. Відкритий лист Предстоятеля УАПЦ Митрополита Мефодія Філарету | Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ. mefodiy.org.ua. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 17 жовтня 2015.
  12. Відкритий лист Предстоятеля УАПЦ Предстоятелю УПЦ КП. risu.org.ua. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 17 жовтня 2015.
  13. Інтерв'ю Блаженнішого Мефодія на «Радіо Свобода» | Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ. mefodiy.org.ua. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 17 жовтня 2015.
  14. Штогрін, Ірина (10 серпня 2009). Звернення УАПЦ до Вселенського патріархату і помісна церква. Радіо Свобода (Ukrainian) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2015.
  15. Духовний Заповіт Блаженнішого Митрополита Мефодія. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 14 квітня 2015.
  16. Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія. Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.
  17. "Один народ, одна мова, одна церква": книга. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
  18. Відкриття виставки пам`яті Блаженнішого Митрополита Мефодія | Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ. mefodiy.org.ua. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 20 березня 2016.
  19. Указ Президента України від 22 липня 2008 року № 662/2008 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
  20. Указ Президента України від 10 березня 2009 року № 140/2009 «Про нагородження орденом „За заслуги“»
  21. Президент провів зустріч з предстоятелем УАПЦ [Архівовано 29 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Президента України. — 2009. — 11 березня.
  22. Указ Президента України від 15 травня 2003 року № 404/2003 «Про відзначення державними нагородами України релігійних діячів»
  23. Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»
  24. У Тернополі побільшало «почесних» громадян [Архівовано 28 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Файне місто. — 2017. — 21 серпня.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Котенко Г. Мефодій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 505. — ISBN 966-528-199-2.
  • Мефодій (Кудряков). Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви. Один народ. Одна мова. Одна Церква: Збірка праць до 15-річчя Предстоятельства. — К. : Видавничий відділ Фонду пам'яті Митрополита Мефодія, 2015. — 311 с.
Попередник: Патріархи Київські та всієї України
(УАПЦ)
20002015
Наступник:
Патріарх Димитрій (Ярема) Митрополит Макарій (Малетич)

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Кому вигідне закриття російських соцмереж та кремлівський розіграш – Гроші на YouTube / Про заповіт і спадщину Мефодія з 9:05 до 18:40 // Гроші. Телеканал 1+1. — 2017. — 22 травня.