Брацлавська Дубина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Марксова Дубина)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брацлавська Дубина
48°50′03″ пн. ш. 28°51′27″ сх. д. / 48.83444444002777374° пн. ш. 28.85750000002778037° сх. д. / 48.83444444002777374; 28.85750000002778037Координати: 48°50′03″ пн. ш. 28°51′27″ сх. д. / 48.83444444002777374° пн. ш. 28.85750000002778037° сх. д. / 48.83444444002777374; 28.85750000002778037
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Вінницька область,
Гайсинський район,
між с. Монастирське та Вишківці
Найближче місто Немирів, смт Брацлав
Площа 295 га
Засновано 1974 р.
Оператор Тульчинський держлісгосп, Брацлавське лісництво
Брацлавська Дубина. Карта розташування: Вінницька область
Брацлавська Дубина
Брацлавська Дубина (Вінницька область)
Мапа

CMNS: Брацлавська Дубина у Вікісховищі

Бра́цлавська Дуби́на — лісовий заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Немирівського району Вінницької області, у лісовому масиві між селом Монастирське та смт Брацлав.

Площа 295 га. Створений 1974 року під назвою «Марксова Дубина». 9 жовтня 2020 року заказник перейменовано у «Брацлавська Дубина»[1]. Підпорядкований Тульчинському держлісгоспу (Брацлавське лісництво, кв. 35-40).

Охороняються суцільний лісовий масив на підвищеному плато між річками Південний Буг та його правою притокою — Шпиківкою. Тут зростають типові для Поділля дубові ліси з домішкою граба звичайного і незначною домішкою липи серцелистої, в'яза голого, груші звичайної. У підліску — ліщина, бруслина, свидина, шипшина. Наявні рідкісні угруповання дубового лісу — свидиново-гірськоосокові. У багатому трав'яному покриві трапляються підсніжник звичайний, лілія лісова, коручка чемерникоподібна, занесені до Червоної книги України.

Детальний опис[ред. | ред. код]

Займає верхню частину великого плакору, який спускається в долину річки Південний Буг. Заказник знаходиться на відстані 3 км від річки. Рельєф слабохвилястий з перепадами висот 2-4 м, слабо розсічений неглибокими ярами та балками. Постійних водотоків у заказнику немає, переважає внутрішній стік, якому сприяє наявність лісової рослинності. Ґрунти заказника сформувалися піл широколистяними лісами на лесоподібних суглинках і представлені переважно сірими та темно-сірими лісовими суглинковими ґрунтами суглинкового та глинистого складу зі слідами опідзолювання. У зв'язку із плакорними умовами більшу частину заказника займають ліси із дуба звичайного, віком 80-100 років, а найстаріші ділянки — 160-180 років. Також трапляються молоді та середнього віку грабово-дубові ліси.

Найбільшу наукову цікавість мають типові для Поділля дубові ліси свидиново-гірськоосокові. Вони характеризуються багатокомпонентним дерсностаном зімкнутістю 0,8-1,0 та добре вираженим зімкнутим (0,3-0,4) підліском зі свидини криваво-червоної. Осока гірська з покриттям 25-30° утворює основу травостою. В його склад входять світлолюбиві види: перстач білий, фіалка шершава, дзвоники персиколисті та інші. На вологіших місцях ця асоціація замінюється близькою до неї асоціацією дубових лісів ліщиново-оосокових з більш мезофітним травостоєм. В заказнику представлено також дубові ліси асоціації ліщиново-конвалієвої, які займають верхні і середні частини виположених північних та західних схилів, а також невисокі гриви. Вони мають типові для асоціації склад і будову, осока гірська трапляється в них як асектатор (5-10%).

Нижні частини схилів та днища балок займають ценози дубових лісів ліщиново-яглицевих з густим (60-80%) травостоєм з переважанням неморальних видів. Дубово-грабові ліси в заказниику займають найбільш підвищені вилуговані ділянки. На схилах вони утворюють типовий екологічний ряд від волосистоосокових до зірочникових та яглицевих. Через загущеність деревостанів на ряді ділянок сформувалися рідкотравні грабово-дубові та їхні похідні грабові ценози.

В заказнику зростають рідкісні види, занесені в «Червону книгу України»: любка дволиста і любка зеленоквіткова, гніздівка звичайна, коручка чемерникоподібна, зозулині сльози яйцеподібні, лілія лісова, підсніжник білосніжний, а також рідкісний для Поділля багаторядник лопасний. Охороняється також популяція цінного лікарського виду — дев'ятисил високий.

Характеристика території[ред. | ред. код]

За фізико-географічним районуванням України належить до Гніванського-Гайсинського району області Подільського Побужжя Дністоровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Для для цієї місцевості характерні розчленовані лесові височини з сірими опідзоленими ґрунтами, з геоморфологічного погляду це ерозійно-акумулятивно-денудаційна рівнина. Клімат помірно континентальний. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить -5,5°С...-6°С. липня + 19°...+19,5°С. Річна кількість опадів складає 500-525 мм. За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області Подільсько-Бесарабської провінції. Вінницького (Центральноподільського) округу.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Кабмін перейменував п'ять парків і один заказник. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 10 жовтня 2020.