Малі ракетні кораблі проекту 21631 "Буян-М"

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малі ракетні кораблі проекту 21631 "Буян-М"
Зображення
Коротка назва Buyan M
Оператор Військово-морський флот Росії
CMNS: Малі ракетні кораблі проекту 21631 "Буян-М" у Вікісховищі

Малі ракетні кораблі проєкту 21631 «Буян-М» — серія російських багатоцільових малих ракетно-артилерійських кораблів (МРК) 3-го рангу малої водотоннажності з керованим ракетним озброєнням ближньої морської зони класу «річка-море». Офіційне призначення кораблів цього проєкту — охорона та захист економічної зони держави[1] у внутрішніх морських басейнах.

Кораблі проєкту 21631 «Буян-М» це модернізація проєкту 21630 «Буян». «Ставрополь», 12 у серії, завершить серію малих ракетних кораблів цього проєкту[2].

Станом на грудень 2022 року — 10 кораблів побудовано та у складі флоту[3], ще 2 будуються.

Історія проєктування[ред. | ред. код]

Проєкт розроблено Зеленодольським проєктно-конструкторським бюро (див. Зеленодольський завод імені О. О. М. Горького) для ВМФ Росії.

Конструкція[ред. | ред. код]

На відміну від свого прототипу — малого артилерійського корабля проєкту 21630 — МРК проєкту 21631 має майже вдвічі більшу повну водотоннажність (949 тонн проти 560 тонн), а також більшу довжину та ширину.

Спочатку передбачалася установка чотирьох V -16-циліндрових дизельних двигунів 16V4000M90 німецької компанії "MTU" і редукторів "ZF", але після введення заборонених антиросійських санкцій, починаючи з 6-го корабля серії «Вишній Волочок», вони замінені на чотири 20-циліндрових V-20 чотиритактних із системою "Common Rail" та турбонаддувом дизельних двигунів «HND» CHD622V20 китайської компанії «Henan Diesel Engine Industry Company» («HND»), поставлених ТОВ «Морські пропульсивні системи»[4].

Починаючи з 10-го корабля серії «Град», в рамках програми імпортозаміщення планується встановлювати російську енергоустановку, що складається з двох двовальних дизель-реверс-редукторних агрегатів ДРРА-6000 на базі двох V-16-циліндрових дизелів 10Д49 "Коломенський завод ". редукторів ПАТ «Зірка» із Санкт-Петербурга, а також локальну систему управління НВО «Аврора»[5]. Має програмне забезпечення на базі ОС "Linux "[6].

Озброєння[ред. | ред. код]

Корабель обладнаний установкою вертикального пуску (УВП) 3С14 на 8 крилатих ракет "Онікс ", у перспективі 3M22 «Циркон», а також "Калібр ", що дозволяє завдавати ударів цими ракетами по наземних цілях на відстань до 1500 км (з неядерною бойовою частиною) за іншими даними до 2000 км[7] ; Протикорабельні ракети зі складу комплексу «Калібр» можуть вражати морські цілі на відстані до 500 км[8].

Артилерійське озброєння корабля представлене однією 100 мм АУ А-190 «Універсал» і однією 30 мм автоматичною АУ АК-630М-2 «Дует» з двома шестиствольними гарматами, що обертаються. МРК також озброєний двома пусковими установками ЗУР 3М-47 «Гибка Р», двома 14,5 мм і трьома 7,62 мм кулеметами[1].

Будівництво[ред. | ред. код]

У тендері на будівництво кораблів проєкту 21631 брало участь дев'ять суднобудівних підприємств, виграв його Зеленодольський ССЗ 17 травня 2010 року, а вже 28 травня було підписано контракт на будівництво п'яти кораблів цієї серії.

Було прийнято рішення про будівництво 12-ти кораблів проєкту для Чорноморського, Балтійського флотів, а також Каспійської флотилії ВМФ Росії; із можливим продовженням серії для інших флотів.

У 2014 році, у зв'язку із запровадженням санкцій проти Росії, німецька компанія «MTU» наприкінці року призупинила постачання двигунів передбачених проєктом. Проте зі слів представника «Зеленодольського ССЗ»: — «заміну німецьким дизелям вже знайдено і будівництво кораблів не зупинятиметься»[9]. Двигуни з 6-го корабля «Вишній Волочок» стала постачати китайська компанія «HND», а з 10-го корабля «Град» дизелі АТ «Колом'янський завод», редуктори ПАТ «Зірка» із Санкт-Петербурга.

За планами, озвученими пресслужбою ВМФ Росії 2015, вітчизняний флот мав був отримати близько 10 МРК до 2019. Реально на початок 2021 року у строю перебувають 9 кораблів проєкту. У вересні 2016 року, в ході міжнародного військово-технічного форуму «Армія-2016», між МО РФ та Зеленодольським суднобудівним заводом було підписано контракт на спорудження трьох додаткових МРК «Буян-М»[10].

Бойове застосування[ред. | ред. код]

7 жовтня 2015 року, в ході військової операції Росії в Сирії, три МРК проєкту 21631 ("Угліч ", "Град Свіяжськ" та "Великий Устюг ") та РК проєкту 11661К "Дагестан" з акваторії Каспійського моря позиції організації «Ісламська держава» у Сирії. Було зроблено 26 пусків крилатих ракет морського базування 3М14 "Калібр« по 11 наземних цілях, що були на відстані близько 1500 км[11][12].

Оцінка проєкту[ред. | ред. код]

Малий ракетний корабель „Інгушетія“

Невелика ширина, висота й осадка корабля дозволяють йому вписатися в габарити шлюзів, а також проходити під прольотами мостів Волго-Балтійського Водного Шляху[13]. Завдяки розмірам корабель може увійти й в Каспійське море.

Кораблі належать до класу „річка-море“, тому здатні пересуватися річками, озерами, лиманами й мілководними затоками. МРК „Буян-М“ здатні пересуватися Волго-Донським, Московським, Волго-Балтійським, Біломорсько-Балтійським каналами. Це дозволяє їм оперативно перебазуватися, наприклад, з Чорного моря до Балтійського за внутрішніми водними артеріями країни, перебуваючи у відносній безпеці[14].

Клас корабля „річка-море“[15] визначає дії поблизу від берега або навіть з річок, що пояснює знижену мореплавність і ослаблене ППО корабля: такі відносно невеликі кораблі, переміщуючись усередині країни річковими шляхами, можуть користуватися прикриттям ППО країни, сухопутних військ, фронтової авіації ВКС РФ. Перекидання їх річковими шляхами дає змогу сильно скоротити час виведення на оперативний театр бойових дій, тоді як перебазування з Чорного моря в Балтійське через Гібралтар і Ла-Манш займає в кілька разів більший час і у воєнний час стає небезпечним[16].

Істотним моментом було те, що Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, що діяв під час розробки та закладки кораблів, забороняв наземне базування крилатих ракет, аналогічних „Калібр“ з дальністю у 2500 км, але не морське, тоді як корабель-носій таких ракет — порівняно недорогий і користується перевагою ведення вогню з акваторій, де йому не загрожує флот ймовірного супротивника, а дії авіації супротивника частково скуті береговою ППО[17].

Головними недоліками малих ракетних кораблів проєкту 21631 є слабка ППО (представлена ЗАК АК-630М-2 і двома ЗРК „Гибка“ із ЗУР малої дальності, що використовуються також у ПЗРК), обмежена автономність (дальність 2500 миль) і недостатня мореплавність їх при штормі понад 5 балів[18], що не критично за умови застосування їх у субліторальній зоні поблизу від берегових баз ВМФ, під прикриттям берегових ракетних комплексів.

Кораблі проєкту[ред. | ред. код]

Кораблі будівлі АТ „Зеленодольський завод імені О. О. М. Горького“ Кольори таблиці:

  •      — недобудований або утилізований не спущеним на воду
  •      — діє у складі ВМФ РФ
  •      — знаходиться в ремонті або на модернізації
  •      — списаний, утилізований чи втрачений
  •      — знаходиться на зберіганні або виведений за штат
№ Назва Бортовий № Заводський № Закладка Спуск на воду Передача замовнику Місце служби Примітки
1      «Град Свіяжськ» 652 631 27.08.2010 09.03.2013 27.07.2014 КФл В строю
2      «Угліч» 653 632 22.07.2011 10.04.2013 27.07.2014 КФл В строю
3      «Великий Устюг» 651 633 27.08.2011 21.05.2014 19.12.2014 КФл В строю
4      «Зелений Дол» 562 634 29.08.2012 02.04.2015 12.12.2015 БФ В строю
5      «Серпухов» 563 635 25.01.2013 03.04.2015 12.12.2015 БФ В строю
6      «Вишній Волочок» 609 636 29.08.2013 18.05.2016 01.06.2018 ЧФ В строю
7      «Оріхово-Зуєво» 626 637 29.05.2014 17.06.2018 10.12.2018 ЧФ В строю
8      «Інгушетія» 630 638 29.08.2014 11.06.2019 28.12.2019 ЧФ В строю
9      «Грайворон» 600 639 10.04.2015 14.04.2020 30.01.2021 ЧФ В строю
10      «Град» 575[19] 640 24.04.2017 17.09.2021 29.12.2022 БФ[20] В строю
11      «Наро-Фомінськ» 595[21] 641 23.02.2018[22] 09.12.2022[23] 25.12.2023[24] БФ В строю
12 «Ставрополь» 642 12.07.2018[25] 2023 12.2023[26] КФл Будується. Сформовано корпус

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Стал известен внешний вид малого ракетного корабля проекта 21631[недоступне посилання з Июль 2018]
  2. ↑ Одиннадцатый МРК проекта 21631 «Буян-М» отправился на Балтику для прохождения испытаний. Военное обозрение (рос) . 7 серпня 2023. Процитовано 9 квітня 2024.
  3. ↑ В Балтийске на новейшем малом ракетном корабле «Град» торжественно поднят Военно-морской флаг.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ 4 Sets of CHD622V20STC Diesel Engine Delivered to Russia. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 21 серпня 2018.
  5. ↑ «Грачонок» и «Буян» получат российские двигатели вместо немецких [Архівовано 2016-03-14 у Wayback Machine.] // СВпресса, 20 ноября 2015
  6. ↑ МРК Вышний Волочёк: объект охраны — Крымский мост [Архівовано 2021-04-23 у Wayback Machine.] // TV ForPost. 1.6.2018
  7. ↑ РИА Новости ВМФ: крылатые ракеты «Калибр» имеют дальность поражения до 2 тысяч км 24 октября 2015. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 1 квітня 2019.
  8. ↑ Россия 24. Новый фрегат «Адмирал Григорович» ждут в Севастополе 11 марта 2016 г. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 1 квітня 2019.
  9. ↑ Несмотря на заявления Рособоронэкспорта MTU прекратил поставки корабельных двигателей в Россию. FlotProm. 16 грудня 2014. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 20 вересня 2015.
  10. ↑ Три новых МРК «Буян-М» заказало Минобороны. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
  11. ↑ Главный калибр. Lenta.ru. 7 жовтня 2015. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 7 жовтня 2015.
  12. ↑ «Исламское государство» накрыли с моря. Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 7 жовтня 2015.
  13. ↑ ФБУ «Администрация «Волго-Балт» — Информационный бюллетень (2016-11-05). www.volgo-balt.ru. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
  14. ↑ Малый ракетный корабль «Буян-М» проект 21631 | Армейский вестник (рос.). army-news.ru. Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 18 листопада 2017.
  15. ↑ «Зеленый дол» с крылатыми ракетами прибудет в Сирию — АН-онлайн. argumenti.ru. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
  16. ↑ Азовское море (рос.). mirznanii.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 18 листопада 2017.
  17. ↑ Ракетный сюрприз Путина. Политикус — Politikus.ru. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
  18. ↑ Антон Мардасов. «Буяны» для третьей обороны Севастополя. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 24 листопада 2017.
  19. ↑ bmpd (29 грудня 2022). Введён в строй малый ракетный корабль «Град» проекта 21631. ЖЖ (рос) . Процитовано 10 квітня 2024.
  20. ↑ Балтийский флот получит корабль с крылатыми ракетами «Калибр» и «Оникс». Подмосковье сегодня (рос.). Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 27 серпня 2020.
  21. ↑ МРК «Наро-Фоминск» провел в Балтийском море артиллерийские стрельбы. ИА Красная Весна (рос) . 23 березня 2024. Процитовано 10 квітня 2024.
  22. ↑ Горьковчане заложили одиннадцатый малый ракетный корабль проекта 21631 «Наро-Фоминск». Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
  23. ↑ В Зеленодольске спустили на воду МРК «Наро-Фоминск» проекта 21631. Медиапалуба (рос) . 9 грудня 2022. Процитовано 9 квітня 2024.
  24. ↑ МРК «Наро-Фоминск» проекта 21631 вошел в состав Балтийского флота. Медиапалуба (рос) . 25 грудня 2023. Процитовано 9 квітня 2024.
  25. ↑ Закладка двенадцатого малого ракетного корабля проекта 21631 «Ставрополь». Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
  26. ↑ Анонсировано получение флотом 12 МРК «Буян-М» с «Калибрами». ВЗГЛЯД.РУ (рос.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Малі_ракетні_кораблі_проекту_21631_%22Буян-М%22&oldid=42293778