Гоґе Велюве (національний парк)
| нід. Nationaal Park De Hoge Veluwe
нід. De Hoge Veluwe[1] | |
|---|---|
 | |
| 52°04′59″ пн. ш. 5°47′54″ сх. д. / 52.08330000002777638° пн. ш. 5.79855000002777743° сх. д.Координати: 52°04′59″ пн. ш. 5°47′54″ сх. д. / 52.08330000002777638° пн. ш. 5.79855000002777743° сх. д. | |
| Країна | Гелдерланд, Нідерланди |
| Розташування | Гелдерланд, Нідерланди |
| Найближче місто | Арнем |
| Площа | 55 км² |
| Засновано | 1935[2] |
| Оператор | Stichting Het Nationale Park De Hoge Veluwe |
| Вебсторінка | hogeveluwe.nl |
  Гоґе Велюве (національний парк) (Нідерланди) | |
 | |
 Гоґе Велюве у Вікісховищі | |
Національний парк Де Гоґе Велюве (нід. Nationaal Park De Hoge Veluwe) — це нідерландський національний парк у провінції Гелдерланд поблизу міст Еде, Вагенінген, Арнем та Апелдорн. Парк є одним із найбільших цілісних природних заповідників у Нідерландах та єдиним платним.
1909 року парк, як приватний маєток, заснували бізнесмен Антон Креллер та його дружина Гелена Креллер-Мюллер. До 1923 року парк перебував у стадії будівництва — будували огорожу та мисливський будинок, завозили фауну. Мисливський будинок названо на честь святого Губерта та збудовано за проєктом видатного голландського архітектора Гендріка Петрюса Берлаге. Пані Креллер-Мюллер була колекціонеркою мистецтва, тому на території парку почалось спорудження музею.
Однак через погіршення економічної ситуації роботу над музеєм припинили, а подружжя не змогло утримувати парк, і 1935 року мистецьку колекцію подарували державі Нідерланди, яка продовжила будівництво музею. Сам парк передали спеціально утвореному фонду, який отримав кредит від держави.[2], та став національним. Парк досі є одним з двох національних парків Нідерландів у приватній власності та єдиний, хто бере плату за вхід.
Він має площу приблизно 55 км2. Парк складається з пустищ, дюн та рідколісся, що є частиною Велюве, території найбільшої кінцевої морени в Нідерландах. Більшість ландшафту парку та Велюве в цілому були створені під час останньої льодовикової ери; раніше піщані дюни були оточені болотистими місцинами, які в результаті осушення навколишніх земель перетворились на пустища. У парку збереглись залишки поселень.
Частина парку (Деленсе Вас, нід. Deelense was) заболочена, там де пісок утворив шар, через який не проходить дощова вода, що демонструє вигляд низин у цій місцевості до антропогенної діяльності.
Парк оточено огорожею, що в поєднанні з платою за вхід роками викликало протест велосипедистів та туристів, які мусили або платити за вхід, або робити значний гак. У 2007 році було знайдено рішення: з велосипедистів беруть знижену плату, якщо вони проводять у парку обмежений час.[3][4] До парку є три входи — із селищ Оттерло, Хоендерлоо та Шаарсберген.
Усередині парку є декілька значущих будівель. Музей Креллер-Мюллер демонструє колекцію подружжя Креллер-Мюллер, у тому числі численні важливі роботи, наприклад, таких митців як Вінсент ван Гог, Пабло Пікассо, Оділон Редон, Жорж Сера, Огюст Роден та Піт Мондріан. У центрі парку розташований другий музей — Музеондер, який стосується геології та біології Велюве. І нарешті є вже згаданий мисливський будинок.
У парку використовують систему спільного користування велосипедами, безкоштовну для відвідувачів, оскільки значна частина парку недоступна для автомобілів.
Навесні популяція великих диких тварин парку, як правило, складається приблизно:
- 200 оленів благородних
- 150 сарн європейських
- 50 свиней диких
- 200 муфлонів[5]
Інші тварини, які можна побачити в парку, — лиси, борсуки та куниці, а також численні види птахів.[6]
Пасажирський літак авіакомпанії KLM Боїнг 777-300ER, отримав назву «Nationaal Park De Hoge Veluwe», оскільки літак цього типу вважається одним із найбільш ефективних та екологічних у серії[7].
- ↑ Nationally designated areas (CDDA)
- ↑ а б History. Stichting Het Nationale Park De Hoge Veluwe. Архів оригіналу за 21 березня 2009. Процитовано 18 липня 2009.
- ↑ Berends, Rob (30 січня 2007). De hekkenoorlog op de Veluwe. De Stentor (нід.). Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 21 листопада 2015.
- ↑ Berends, Rob (31 січня 2007). De hekkenoorlog op de Veluwe is voorbij. Gelderlander (нід.). Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 21 листопада 2015.
- ↑ Facts and Figures. Stichting Het Nationale Park De Hoge Veluwe. Архів оригіналу за 21 березня 2009. Процитовано 18 липня 2009.
- ↑ Nature. Stichting Het Nationale Park De Hoge Veluwe. Архів оригіналу за 25 квітня 2009. Процитовано 18 липня 2009.
- ↑ Het Park krijgt vleugels (нід.). Процитовано 29 липня 2008.[недоступне посилання з квітня 2019]
| |||||||
