Гірськолижний спорт на зимових Олімпійських іграх 2010 — швидкісний спуск (жінки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Швидкісний спуск серед жінок
на XXI Зимових Олімпійських іграх
Місце проведенняВістлер Кріксайд
Дата17 лютого
Учасників45 з 22 країн
Призери
Золота медаль  США США
Срібна медаль  США США
Бронзова медаль  Австрія Австрія
20062014
Гірськолижний спорт на
зимових Олімпійських іграх 2010
Швидкісний спуск   чоловіки   жінки
Комбінація   чоловіки   жінки
Супергігант   чоловіки   жінки
Гігантський слалом   чоловіки   жінки
Слалом   чоловіки   жінки
Кваліфікація

Змагання з швидкісного спуску серед жінок на зимових Олімпійських іграх 2010 пройшли 17 лютого на трасі у Вістлер Кріксайд (Вістлер, Британська Колумбія). Спуск носив ім'я Дейва Мюррея і починався на висоті 1595 метрів над рівнем моря, а закінчувався на висоті 825 метрів, тобто загальний перепад висот становив 770 метрів, а довжина траси — 2,939 кілометрів. Кількість воріт — 43. У змаганнях взяли участь 45 спортсменок з 22 країн світу (канадійка Джорджія Сіммерлінг була заявлена, але не вийшла на старт), 37 гірськолижниць дістались фінішу і було класифіковані.

Змагання були проведені у Вістлер Кріксайд з 11:00 до 13:45 за місцевим часом (UTC-8). Це був перший вид гірськолижної програми серед жінок. Замість запланованих 1 години 45 хвилин через чисельні падіння і сходи гірськолижниць змагання продовжувались більше 2,5 годин і закінчилися близько 13:45 за місцевим часом. Температура повітря на старті -1,4°С, на фініші +4,3°С. Сонячно, сніг на трасі — щільний.

Олімпійська чемпіонка 2006 року австрійка Міхаела Дорфмайстер закінчила кар'єру і не брала участі у змаганнях.

Ліндсі Вонн стала першою американкою, що виграла золото в швидкісному спуску на зимових Олімпійських іграх. На рахунку американських чоловіків було 2 золота у цьому виді програми — у 1984 році виграв Білл Джонсон, а у 1994 році в Ліллехаммері переміг Томмі Мо.

За всю історію гірськолижного спорту на Олімпійських іграх це всього лише другий випадок, коли американки змогли виграти відразу і золото, і срібло. У 1984 році у Сараєво у гігантськом слаломі чемпіонкою стала Деббі Армстронг, а Крістін Купер посіла друге місце. Там же у Сараєво єдиний раз це вдалося і американським чоловікам — перші два місця у слаломі посіли брати Філ і Стів Маре.

Цікаво, що якщо у чоловічому швидкісному спуску, що пройшов за 2 дні до жіночого, відразу 15 спортсменів «уклалися» в 1 секунду на фініші, то серед жінок тільки срібний призер Джулія Манкузо програла чемпіонці Вонн менше секунди.

Американці за двоє перших перегонів у Ванкувері виграли більше медалей у гірськолижному спорті (у чоловічому швидкісному спуску бронзу виграв Боде Міллер), чим 4 роки назад у Турині за всі Олімпійські ігри, де у них було тільки 2 золоті медалі.

Призери

[ред. | ред. код]
Олімпійський п'єдестал у жіночому швидкісному спуску.
Золото Срібло Бронза
США Ліндсі Вонн США Джулія Манкузо Австрія Елізабет Гергль

Перед стартом

[ред. | ред. код]

Основною фавориткою змагань була лідер Кубку світу у загальному заліку та заліку швидкісного спуску американка Ліндсі Вонн, яка виграла п'ять перших етапів з швидкісного спуску у сезоні і поступилася тільки на останньому передолімпійському етапі. Головною її суперницею на Олімпійських іграх у цій дисципліні вважалася її подруга — німкеня Марія Ріш, яка і виграла цей передоліміпійський швидкісний спуск у Санкт-Моріці. Завадити американці виграти могла також і травма гомілки, яку Вонн отримала на тренуванні напередодні Олімпійських ігор.[1] Але відкладений через погодні негаразди старт у суперкомбінації дав Вонн ще декілька днів спочинку і допоміг відновитись.

Становище лідерів Кубку світу у заліку швидкісного спуску (після 6 з 8 етапів)[2]

[ред. | ред. код]
Позиція Очки
1. США Ліндсі Вонн 545
2. Німеччина Марія Ріш 416
3. Швеція Аня Персон 325
4. Франція Інгрід Жакемо 234
5. Канада Емілі Брідон 195

Переможці передолімпійських етапів Кубку світу сезону 2009/10: Ліндсі Вонн — 5 (Лейк Луїз (двічі), Гаус-ім-Енншталь (двічі), Кортіна), Марія Ріш — 1 (Санкт-Моріц).

Проблеми з погодою

[ред. | ред. код]

Ще до початку Олімпійських ігор стало зрозуміло, що проблем з погодою не уникнути. Тепла погода, проблеми зі снігом, дощем, туманом, волога та пухка траса — все це призвело до переносу старту гірськолижних змагань у чоловіків у швидкісному спуску та у жінок у суперкомбінації. Та пізніше погода налагодилася і після старту чоловіків у швидкісному спуску на старт змогли вийти і жінки. У ніч перед стартом трасу підморозило і на снігу з'явилася крижана кірка, що разом лише з одним тренуванням, яке провели спортсменки на трасі, зробило змагання дуже небезпечними.

Хід змагань

[ред. | ред. код]

Елізабет Гергль, що стартувала п'ятою, захопила проміжне лідерство у змаганнях, проїхавши дистанцію за 1:45,65. Її результат змогла побити американка Джулія Манкузо, що стартувала десятою, на 0,9 с. Слідом за нею стартувала швейцарка Домінік Гізін, яка не змогла зберегти рівновагу під час стрибка перед самим фінішем і впала, загубила лижі і палиці й пролетіла поряд з фінішним створом. Через декілька хвилин спортсменка зуміла самостійно піднятися і піти зі схилу. Швейцарка йшла на попередній третій час. Старт наступної спортсменки було затримано на 10-15 хвилин. Через декілька хвилин італійка Даніела Мерігетті, яка стартувала 13-ю, також упала незадовго до фінішу і збила одні з воріт, що викликало ще одну паузу у змаганнях. Мерігетті не отримала серйозних травм. 16-ю стартувала головна фаворитка змагань, Ліндсі Вонн, яка виправдала це звання і посіла на фініші перше місце, вигравши при цьому у Манкузо 0,56 с. Француженка Маріон Роллан, що стартувала 20-ю, наступила палкою на лижу і впала через декілька метрів після старту.

Після Роллан стартувала багаторазова чемпіонка світу, володарка 5 олімпійських медалей, шведка Аня Персон. Аня шла по трасі з другим часом, поступаючись Вонн менше 0,4 с, але під час стрибка перед самим фінішем, де до цього впала швейцарка Гісін, Персон втратила рівновагу і, пролетівши декілька десятків метрів, упала на спину, загубивши лижі та палиці і збила при цьому одні з воріт. Аня змогла залишити траси самостійно, але при цьому помітно кульгала. Персон втратила, таким чином, реальну можливість на першому ж старті на Олимпійських іграх-2010 стати третьою в історії гірськолижного спорту володаркою 6 олімпійських нагород (у норвежця Четиля Андре Омодта їх 8, а у хорватки Яниці Костелич — 6). Через декілька днів, ставши третьою у суперкомбінації, Персон, все-таки, виграла свою 6-ту олімпійську нагороду.

Марія Ріш, що вважалася однією з претенденток на медалі, була вимушена чекати близько десяти хвилин на старті після падіння Персон, на трасі зробила декілька помилок і посіла у підсумку лише восьме місце. Після фінішу Вонн ніхто зі спортсменок, крім Персон, на проміжних відсічках часу не зміг суттєво наблизитися до графіка проходження американки.

Результати

[ред. | ред. код]
Джулія Манкузо, срібна призерка.
Елізабет Гергль, бронзова призерка.
Місце Стартовий
номер
Спортсмен Час Відставання
01 16 США Ліндсі Вонн 1:44,19 0,00
02 10 США Джулія Манкузо 1:44,75 +0,56
03 5 Австрія Елізабет Гергль 1:45,65 +1,46
04 14 Австрія Андреа Фішбахер 1:45,68 +1,49
05 18 Швейцарія Фаб'єнн Сутер 1:46,17 +1,98
06 6 Канада Брітт Янік 1:46,21 +2,02
07 15 Франція Марі Маршан-Арв'є 1:46,22 +2,03
08 22 Німеччина Марія Ріш 1:46,26 +2,07
09 7 Італія Лючія Рекк'я 1:46,50 +2,31
10 27 Німеччина Джина Штехерт 1:46,93 +2,74
11 4 США Стейсі Кук 1:46,98 +2,79
12 12 Швейцарія Надя Штігер 1:47,22 +3,03
13 2 Велика Британія Чеммі Елкотт 1:47,31 +3,12
14 28 Австрія Регіна Мадер 1:47,53 +3,34
15 3 Іспанія Кароліна Руїз Кастільо 1:47,62 +3,43
16 17 Канада Емілі Брайдон 1:47,88 +3,69
17 8 Франція Орелі Ревілє 1:47,92 +3,73
18 24 Словенія Тіна Мазе 1:47,94 +3,75
19 9 Швейцарія Надя Камер 1:48,14 +3,95
20 36 Словенія Маруша Ферк 1:48,24 +4,05
21 37 Канада Шона Рубенс 1:48,53 +4,34
22 26 Італія Йоханна Шнарф 1:48,77 +4,58
23 19 Франція Інгрід Жакемо 1:48,85 +4,66
24 32 Монако Александра Колетті 1:48,92 +4,73
25 29 Австрія Анна Феннінгер 1:49,95 +5,76
26 34 Росія Олена Простєва 1:50,07 +5,88
27 31 Чехія Шарка Загробська 1:50,68 +6,49
28 39 Андорра Мірея Гутьєррес 1:52,87 +8,68
29 42 Аргентина Марія Белен Сімарі Біркнер 1:53,62 +9,43
30 25 Швеція Джессіка Лінделл-Вікарбі 1:53,76 +9,57
31 38 Аргентина Макарена Сімарі Біркнер 1:54,25 +10,06
32 40 Польща Агнешка Гасєніца Даніель 1:55,10 +10,91
33 45 Болгарія Марія Кіркова 1:56,80 +12,61
34 41 Чилі Ноель Барахона 1:57,47 +13,28
35 43 Угорщина Анна Береш 1:57,86 +13,67
36 44 Казахстан Людмила Фєдотова 2:01,58 +17,39
37 1 Чехія Клара Кріжова 2:09,27[3] +25,08
38 11 Швейцарія Домінік Гізін DNF
39 13 Італія Даніела Мерігетті DNF
40 20 Франція Маріон Роллан DNF
41 21 Швеція Аня Персон DNF
42 30 Італія Єлена Фанкіні DNF
43 35 Румунія Едіт Міклос DNF
44 33 Канада Джорджія Сіммерлінг DNS
45 23 США Еліс Маккенніс DSQ

  • DNS — не вийшла на старт
  • DNF — не фінішувала
  • DSQ — дискваліфікована

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [1]
  2. FIS: Становище у Кубку світу. Жінки. Швидкісний спуск. Архів оригіналу за 22 березня 2010. Процитовано 8 березня 2010.
  3. Впала, але змогла фінішувати.