Гросмейстер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гросмейстер (від нім. Großmeister, міжнародне скорочення — GM) — шаховий титул.

Титулом Міжнародний Гросмейстер (нім. Internationaler Großmeister, скор. IGM або в англомовному варіанті GMI) — нагороджуються шахісти світового класу шаховою організацією ФІДЕ. За винятком титулу «Чемпіона світу», гросмейстер — найвищий титул, якого може досягти шахіст. Це — довічний титул.

Шахові титули гросмейстерів, міжнародних майстрів і майстрів ФІДЕ відкриті як для чоловіків, так і для жінок. Починаючи з Нони Гапріндашвілі в 1978 році, низка жінок заробили титул гросмейстера.

Існує окремий титул для жінок — Жіночий Гросмейстер. Але цей термін іноді вживають неправильно, цим титулом нагороджують жінок, що за рівнем гри знаходяться приблизно між чоловічими титулами майстра ФІДЕ і міжнародного майстра.

ФІДЕ також нагороджує титулом гросмейстера композиторів шахових задач і найкращих гравців у шахи за листуванням.

Історія

[ред. | ред. код]

Наприкінці XIX і на початку XX століття популярним словом для позначення гравця світового класу було французьке слово «маестро».

Термін «гросмейстер» (або ґросмайстер, від. нім. Großmeister) використовували протягом турніру в Остенді в 1907 році. Турнір ділився на дві секції: Чемпіонат і Турнір майстрів. Секція Чемпіонату була для гравців, які раніше виграли міжнародний турнір. Зіґберт Тарраш виграв секцію Чемпіонат, випередивши Карла Шлехтера, Давида Яновського, Френка Маршалла, Амоса Берна і Михайла Чигоріна, пізніше цих гравців називали гросмейстери для цілей турніру. Слово «гросмейстер» не використовували, наприклад, в англійській мові аж до 1914 року.

Перші формальні гросмейстери (1914)

[ред. | ред. код]

Титул гросмейстерів було вперше формально надано російським імператором Миколою II, який 1914 року в іменному порядку нагородив ним п'ять шахістів: Емануїла Ласкера, Хосе Рауля Капабланку, Олександра Алехіна, Зіґберта Тарраша і Френка Маршалла. Ці шахісти були фіналістами знаменитого турніру 1914 року в Санкт-Петербурзі, який частково спонсорував імператор.

Нестандартне вживання перед 1950 роком

[ред. | ред. код]

До 1950 року термін «гросмейстер» іноді неофіційно застосовували до інших шахістів світового класу.

У 1927 році Шахова Федерація СРСР ввела титул Гросмейстер Радянського Союзу тільки для радянських шахістів. Цей титул було скасовано 1931 року, після того, як Борис Верлінський переміг в Шаховому Чемпіонаті СРСР 1929 року. Титул було повернено 1935 року, щоб нагородити Михайла Ботвинника, який став першим «офіційним» гросмейстером СРСР.

Офіційний статус

[ред. | ред. код]

Коли ФІДЕ реорганізувалася після Другої Світової Війни вона прийняла правила з приводу нагороди шаховими титулами. Титули були присуджені за рішенням Генеральних Зборів ФІДЕ і Арбітражного Комітету. ФІДЕ вперше нагородила титулом гросмейстера 1950 року 27 шахістів. Цими шахістами були:

Положення 1953 року

[ред. | ред. код]

Юхима Боголюбова не було введено до класу гросмейстерів і він не отримував титул до 1951 року, коли на арбітражному комітеті ФІДЕ проголосували 13 «за», 8 «проти» і 5 утримались. Югославія підтримувала введення титулу, на відміну від інших комуністичних країн. За новими правилами титул міжнародного гросмейстера ФІДЕ отримали:

  1. Чемпіон світу.
  2. Майстри, які мають абсолютне право грати в Турнірі претендентів або будь-які шахісти, які замінюють відсутнього суперника і заробляють як мінімум 50 % рахунок.
  3. Переможці міжнародного турніру, що відповідають вказаним нормам і будь-які шахісти, що вигравали такі турніри за попередні чотири роки. Турнір має складатись як мінімум з одинадцятьох турів за участі сімох або більше гравців.
  4. Гравець, що демонструє здатність бути рівним з трьома першими шахістами в міжнародному турнірі або матчі. Такі титули повинен схвалити Комітет кваліфікації з підтримкою як мінімум п'яти членів.

Список наймолодших гросмейстерів

[ред. | ред. код]

Свого часу

[ред. | ред. код]

За всю історію

[ред. | ред. код]
Гравець Країна Років Місяців Днів Рік
1 Абгіманью Мішра США США 12 4 25 2021
2 Сергій Карякін Україна Україна 12 7 0 2002
3 Доммараджу Гукеш Індія Індія 12 7 17 2019
4 Жавохір Сіндаров Узбекистан Узбекистан 12 10 5 2019
5 Рамешбабу Прагнанандха Індія Індія 12 10 13 2018
6 Нодірбек Абдусатторов Узбекистан Узбекистан 13 1 11 2017
7 Парімар'ян Негі Індія Індія 13 4 22 2006
8 Магнус Карлсен Норвегія Норвегія 13 4 27 2004
9 Вей І КНР Китай 13 8 23 2013
10 Раунак Садхвані Індія Індія 13 9 28 2020

Література

[ред. | ред. код]
  • Шахматы. Энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 91—92. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3