1812-й. Вітчизняна. Велика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1812-й. Вітчизняна. Велика
1812-й.Отечественная. Великая
Жанр Історичний фільм
Режисер Іван Скворцов
Роман Бєлий
Продюсер Олексій Пивоваров
Сценарист Катерина Афоніна
Роман Бєлий
У головних
ролях
Віра Строкова
Юрій Чурсін
Олег Любімов
Марк Рудінштейн
Михайло Левченко
Оператор Вадим Деєв
Кінокомпанія НТВ
Тривалість 90 хв
Мова російська
Країна Росія Росія
Дата виходу 2012

«1812-й. Вітчизняна. Велика» (рос. 1812-й. Отечественная. Великая) — історичний документально-ігровий фільм російського виробництва, що було знято Іваном Скворцовим та Романом Бєлим у 2012 році під керівництвом Олексія Пивоварова. Прем'єра кінострічки відбулася на російському телеканалі НТВ 7 вересня 2012 року з нагоди річниці Бородінської битви.

Синопсис[ред. | ред. код]

Кореспондентка Маша має зробити репортаж про людей, які займаються реконструкцією історичних подій франко-російської війни 1812 року. Натомість самі «рольовики» пропонують їй розповісти не про них, а про справжніх героїв тих часів. От тільки кожен з них бачить героями зовсім різних людей. Маша опиняється у вирі фантазій та суперечок чотирьох реконструкторів, завдяки яким переносить на 200 років у минуле.

Автори фільму спробували відійти від канонічного сприйняття подій 1812 року та підняти багато питань, що зацікавлять глядача: «Яку роль у перемозі відіграли імператор Олександр I та генерал-фельдмаршал Кутузов? Чи не перебільшена роль народного ополчення у бойових діях?». Та головним питання, безумовно є наступне: «Хто переміг у 1812 році?». Саме його й було винесено як підзаголовок фільму. І відповідь на нього не настільки очевидна, як може здатися на перший погляд.

В головних ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

  • Автори сценарію: Катерина Афоніна, Роман Бєлий
  • Режисери: Іван Скворцов, Роман Бєлий
  • Керівник проекту: Олексій Пивоваров
  • Оператор-постановник: Вадим Деєв
  • Художник-постановник: Денис Ігнатович

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Генеральним спонсором проекту став російський банк ВТБ.
  • Одна з заключних сцен фільму знімалася не на Смоленській дорозі, де події відбувалися насправді, а у віддаленому куточку парку «Останкіно» на території садиби графів Шереметьєвих.
  • Щоб розібратися у деталях та максимально точно відтворити події 1812 року, творці кінофільму запросили до співпраці істориків і реконструкторів з військових клубів, що відповідали за достовірність зброї, амуніції та костюмів.
  • Деякими критиками фільм було названо «русофобським»[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олександр Бобров. Безрідна та дріб'язкова (рос.) . Газета «Советская Россия». Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 29 грудня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю