Внутрішній конфлікт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Внутрішній, внутрішньоособистісний або інтрапсихічний конфлікт — стан конгітивного дисонансу внаслідок кризи гармонізації особистості, при якій бажання і вимоги особистості суперечать одне з одним чи з можливістю їх реалізації.[1] Він зумовлений з внутрішніми (особистісними) причинами і зовнішніми обставинами (культурою, суспільством).

Цей стан може викликати психосоматичні захворювання.[2][3]

За дослідженнями О. Я. Анцупова, А. І. Шипілова, Ф. Є. Василюка, О. М. Леонтьєва, В. С. Мерліна і С. Л. Рубінштейна, виділяються особистісні та ситуативні умови виникнення конфлікту.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Максименко С. Д.; Коваль І. А.; Максименко К. С.; Папуча М. В. (2008). С. Д. Максименка (ред.). Медична психологія. Вінниця: Нова Книга. с. 515. ISBN 9789663822518.
  • Лисенко, С.О. (2012). Конфлікт як проблема психології. Проблеми сучасної психології (збірник наукових праць). Кам'янець-Подільський: Аксіома (18): 457—466. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 7 вересня 2019.
  • Хомуленко, Т.Б.; Балушок, М.В. (2015). Особливості виникнення внутрішньоособистісного конфлікту в юнацькому віці (PDF). Проблеми сучасної психології (збірник наукових праць). Кам'янець-Подільський: Аксіома (27): 594—610.
  • Волошко, Н.І. (2015). Психосоматичні хвороби як результат впливу негативних психологічних факторів. Проблеми сучасної психології (збірник наукових праць). Кам'янець-Подільський: Аксіома (30): 126—135.

Посилання

[ред. | ред. код]