Смирнова Ганна Ігорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття є кандидатом на вилучення.

Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/7 травня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення.

Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.

До уваги номінатора: Будь ласка, повідомте автора цієї сторінки про номінацію, підставивши шаблон:
{{subst:папв|Смирнова Ганна Ігорівна|7 травня 2024}} ~~~~
на його сторінку обговорення.

Адміністраторам: вилучити · залишити · редагувати

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
Смирнова Ганна Ігорівна
Народилася
Київ
Місце проживання Гастінгс
Діяльність танцюристка
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Ганна Смирнова (Київ, Україна) — професійний танцювальний представник і дослідник Бхаратанатьяма (форма індійського класичного танцю), учениця Гуру Смт Джаялакшмі Ешвара.[1] Вона також є засновницею та арт-директоркою індійського театру Накшатра в Києві.

Ганна стала післядипломною випускницею Інституту образотворчого мистецтва «Abhinayaa — Aaradhana», Нью-Делі, де навчалася під керівництвом Гуру Джаялакшмі Есвара за стипендією ICCR. Більше шести років вона вчилася під керівництвом свого Гуру під керівництвом Гурушіш'я Парампари. Анна з небагатьох неіндійських художниць, які отримали емпанію ICCR. Її виступи отримали позитивні відгуки танцювальних критиків як в Індії, так і за кордоном.

Молодість і навчання[ред. | ред. код]

З дитинства Ганна займалася балетом та українським народним танцем під керівництвом відомої танцівниці, солістки ансамблю Вірського Лілії Мельниченок. Будучи студенткою, вона вивчала східну філософію і займалася йогою, Тай-цзи-чуань і Шигун. У своєму академічному житті вона успішно закінчила юридичний факультет Національного університету імені Тараса Шевченка та захистила докторську дисертацію в цьому ж університеті.

У 1998 році Ганна отримала стипендію від (Індійської ради з культурних зв'язків) Індії для вивчення індійського класичного танцю Bharatanatyam у Нью-Делі, а в Індії вона отримала позитивні відгуки від легендарного танцювального критика Субудду, пані Ліли Венкатраман і доктора Суніла. Котарі.

Протягом п'яти років, які вона перебувала в Індії (1998—2003), вона інтенсивно вивчала Бхаратанатям і практикувала карнатичний вокал під керівництвом Гуру Васантхи Сундарама та Чхау під керівництвом Гуру Джанмі Джай Саі Бабу. Крім того, вона отримала початкові знання про Кучіпуді під керівництвом Гуру Сіти Наагджйоті в Делі Таміл Сангам протягом кількох років. Проте Бхаратнатьям залишався її першою і головною пристрастю, і вона завжди була дуже активною у всій творчій діяльності свого Гуру і брала участь у балетних композиціях свого гуру, лекціях і демонстраціях, а також регулярно виступала з сольними концертами в Делі та інші міста Індії.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Повернувшись до Києва у 2003 році Ганна створила театр індійського танцю «Накшатра» при Університеті імені Т. Г. Шевченка. Театр Nakshtra невпинно працює над популяризацією індійського мистецтва та культури в Україні та дуже високого рівня взаєморозуміння між цими двома країнами. Ганна дуже хотіла зробити серйозну культурну обізнаність про Індію в Україні тп її останні вісім років були безперервно присвячені цьому. З найтіснішою співпрацею та допомогою вона створила багато перших у цій галузі. Індійський театр «Накшатра» проводить уроки індійських класичних танців та йоги, організовує фестивалі індійського класичного танцю та музики, виставки живопису індійських та українських художників, лекції-покази та майстер-класи відомих гуру, виступи студентів, направляє студентів на вивчає індійське мистецтво в Індії, проводить лекції та тренінги в різних містах України.

Заснування театру «Накшатра» у 2003 році, у 2004 році в Музичному театрі в Україні стартувала індійська танцювальна драма «Девадарпана».

13–15 квітня 2005 р. Ганна за сприяння посольства Індії в Україні та індійської громади організувала перший міжнародний фестиваль індійських класичних танців «Нритьяанджалі», митці приїхали з багатьох країн, і це було перше в своєму роді в усьому регіоні СНД. Було запрошено понад 30 аматорських колективів, що нараховує понад 200, щоб побачити демонстрацію лекцій і майстер-клас цих артистів і науковців і стати свідками виступів танцюристів з Росії, Індії, України, Швеції, Нідерландів, Сінгапуру, Франції, які представляють майстерність своїх зусиль у цей вечір. Захід проведено у київському театрі оперети.

17–19 травня 2006 року було організовано другий фестиваль «Нрітьянджалі», учасники якого прибули з понад семи країн. Перша леді України Катерина Ющенко, а також ціла плеяда поважних слухачів сиділи, як зачаровані, на цьому великому фестивалі Індії, який був триденним марафоном. Фестиваль, організований Накшатрою, був доповнений виставкою живопису, а також науковим семінаром, який проводився в Національному університеті України імені Т. Г. Шевченка. Велика легенда індійської музики Чавразія і Бхаджан Сопорі були люб'язні прийти і виступити на цей вечір.

24 жовтня 2006 року в день заснування Організації Об'єднаних Націй Театр Nakshatra Theatre організував музичний діалог культур із представленням Устада Аашіша Хана та Рону Маджумдара в Театрі оперети. Організатором заходу виступив Київський театр оперети.

У 2009 році в Національній філармонії в Києві було проведено захід на який великий маестро індійської класичної музики Харі Прасад Чаурасія був запрошений на святкування традиційного індійського Нового року. Програма отримала таку влучну назву «The wind supreme».

У грудні 2009 року великий музикант і майстер Сарод Устад Амджад Алі Хан приїхав до Києва і за сприяння Індійської ради з культурних зв'язків та Посольства Індії в Україні, Ganna's Nakshatra Theatre влаштував великий культурний вечір у Національному оперному театрі.

Як тільки Ганна Смbрнова написала книгу про індійські храмові класичні танці «Індійський храмовий танець — традиція, легенди та філософія». Вона стала першою у своєму роді в усьому регіоні СНД і отримала високу оцінку вчених та академіків за глибину та якість роботи, яку вона проводить.

У березні 2010 року Ганна розпочала свій концертний тур до Індії та мала чудові виступи в Індійському міжнародному центрі 3 березня, у Азад Бхавані з ICCR 5 березня та на святкуванні Міжнародного жіночого дня 8 і 9 березня в Університеті Джавахарлала Неру. Далі вона виступала на фестивалі Натьянджалі, фестивалі танцю Чідамбарам у благочестивий день Маха Шіваратрі 13 березня у всесвітньо відомому храмі Натраджа Тіллай, у Кумбхаконамі 15 березня та в храмі Бріхадісварар.

17 березня 2010 року на святкуванні 1000 років заснування храму, рідкісна честь для європейського артиста виступати в таких місцях.

У серпні 2010 року Ганна була запрошена Індійським культурним центром Москви на презентацію своєї книги «Індійські храмові танці — традиції, філософія та легенди», крім сольних концертів у переповненій залі. За результатами її творчість, у минулому Анна була відзначена Міністерством культури України, а її танцювальний ансамбль Nakshatra отримав нагороду, як національний ансамбль.

Ганну запрошували виступати на головних провідних фестивалях Індії та за кордоном, і вона зробила гордість як для свого Гуру, так і для своєї країни, отримавши чудові відгуки як від глядачів, так і від критиків. В Індії вона практично перетнула всю країну і виступала від західної Індії (Ахмадабад) до східної Індії (Імфал) і від північного міста Чандігарх до південного міста Пондічеррі.

Ганну Смирнову запросили виступити провідні культурні установи та Сабхи Тамілнаду, щоб представити свій сольний танцювальний концерт у таких містах Бангалор, Барода, Майсур, Джайпур, Чандігарх, Нью-Делі, Калькутта, Панджім, Варанасі, Патна, Гайдарабад, Ченнаї., Танджавур, Чідамбарам Тіруванантапурам, Бхопал, Ґувахаті, Бхуванешвар та Імфал. Анна також танцювала на престижних майданчиках у Берліні, Москві, Лондоні, Лісабоні, Мілані, Коломбо, Канді та Празі.

  1. ↑ Tripping on karma: DANCE: Ganna Smirnova, Bharatanatyam dancer from Kyiv, is a devotee of Nataraja. The Week. Процитовано 13 April 2010.

Посилання[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Посилання українською та російською мовами[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смирнова_Ганна_Ігорівна&oldid=42467068